En  Ru  Ua
 
 
 
 
 
 
Часопис картографії

 

 

 

 

 


Геодані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

УДК 528.94+331.103.24
А. В. Орещенко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ВІДОБРАЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕМАТИКИ У ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ІНОЗЕМНИХ АТЛАСАХ І КАРТАХ: ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ І ДОСВІД ВИКОНАННЯ

        У статті узагальнено досвід картографування екологічного стану природного середовища, небезпечних явищ, процесів та надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження. Складено класифікацію карт за способами зображення і за об’єктами картографування. Визначені принципи локалізації надзвичайних ситуацій. Зазначено особливості передачі змісту у вітчизняних та зарубіжних творах, які мають відношення до відображення екологічної тематики.
        Описано особливості виконання задач такого типу. Сформовано більш раціональний підхід до їх вирішення, який передбачає застосування творчих здібностей. На прикладі узагальнення досвіду картографування показано застосування творчого підходу до виконання рутинних робіт.
        Зроблено висновок про важливість ментального моделювання виробничих процесів для передбачення результату робіт. Вказано особливості її використання для інтерпретації виробничих задач. 
        Ключові слова: організація роботи, атлас, екологічна тематика, картографування, ментальне моделювання, робоча модель.

        Вступ. Науково-дослідний сектор (НДС) «Регіональних проблем економіки і політики» входить до складу наукової дослідної частини географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і виконує дослідження по темі «Екологічна і природно-техногенна безпека України в регіональному вимірі». На виконання цього дослідження відведено 2 роки і завданням для НДС є створення довідково-аналітичної геоінформаційної системи природних і техногенних надзвичайних ситуацій.
        Постановка проблеми. Розроблення ефективної методики створення цього виду наукової продукції мало стати першою задачею для НДС. Тим більше в умовах обмеженої кількості фінансових (і тому трудових) ресурсів та часу. Проте результати цієї роботи автор може встановити тільки опосередковано, за наявним технічним завданням, ефективністю виконання теми і результатами, відображеними у проміжному звіті наукової одиниці.
        Одним із перших завдань для картографічної робочої групи, яка входять до складу НДС, стало вивчення вітчизняного і світового досвіду картографування надзвичайних ситуацій і екологічної тематики. Метою цієї публікації є:
        - визначити загальні риси і особливості відображення на картах надзвичайних ситуацій і відомостей екологічного спрямування;
        - подати пропозиції щодо покращення організації виконання подібних робіт.
        Аналіз останніх публікацій на цю тему. Не дивлячись на багаті картографічні традиції, в Україні (і в країнах пострадянського простору) немає єдиних правил і рекомендацій щодо картографічного відображення надзвичайних ситуацій (НС) і екологічних проблем. Невисокою є і теоретична вивченість цього питання. Найбільш ґрунтовними працями є дисертації російських вчених Гаврілової С. А. [11] і Щербакова Ю. С. [33]. Окремі аспекти атласного картографування викладені в працях російських [51] та іноземних дослідників [35, 39, 42, 43, 46]. В Україні картографічними дослідженнями проблем природокористування займались ряд вчених, починаючи від Золовського (1978 р.) і до А. І. Бочковської та Л. Г. Руденка [30].
        До певної міри подібною цій є робота [26], в якій викладено результати подібного дослідження, але обмеженого національними атласами України, Росії та Білорусі. Наявність цих двох праць дозволить не тільки краще ознайомитись із темою, а й розглянути різні підходи до виконання однакової задачі.
        Виклад матеріалу дослідження. Вивчення досвіду картографування екологічної і природно-техногенної безпеки складалось із безпосереднього ознайомлення з цими картографічними творами і викладення результатів дослідження у формі таблиці 1. Також слід було узагальнити цей досвід у відповідній публікації та розділі наукового звіту НДС.


Таблиця 1. Досвід екологічного та природно-техногенного картографування (фрагмент)

        На початку роботи було прийнято рішення виконати фотокопіювання атласів, в яких наявні карти з потрібної тематики (вихідні дані, зміст і власне карти). Сучасний розвиток електронної техніки дозволяє отримати якісні зображення, які можна використати для наукової роботи «в камеральних умовах». Такий підхід мав зменшити витрати часу на місцеві відрядження, залучити до наукової роботи студентів-магістрів, як це передбачено у відповідному нормативному документі [28], оскільки студенти не мають доступу в бібліотеки підприємств.
        Для студентів було складено технічне завдання, відповідно до якого вони визначали приналежність карт до теми дослідження, над якою працює сектор і заповнювали таблицю за зразком. При цьому вони мали дотримуватись стандарту з оформлення бібліографічного опису [10] або зразку ВАК [27].
        Під час виконання дослідження було проаналізовано 97 джерел, як вітчизняного, так і зарубіжного видання. За результатами колективної роботи складено додаток до звіту. Цей додаток містив 86 сторінок і виявився занадто громіздким. Крім того, він наочно не відображав досвіду картографування по вибраній темі. Тому користь від складання такої таблиці належить до дискусійних питань.
        Головною інформацією, яку містить таблиця 1, є перелік карт і способів картографічного зображення, використаних на них для передачі змісту. Цей підхід виправдав би себе за умови відносно невеликої кількості карт, на яких використані найрізноманітніші способи зображення. Проте теорія картографії виділяє лише 12 таких, в той час як кількість екологічних карт є, як мінімум, на порядок більшою.
        Слід було застосувати інший підхід – взяти за основу класифікації спосіб картографування, а карти згрупувати і узагальнити за змістом. Адже карт з подібною тематикою досить багато.
        Можна й інакше – поставити в основу дворівневої класифікації картографоване явище і спосіб зображення, додатково подавши посилання на відповідні картографічні матеріали. Така таблиця буде більш громіздкою, але в розумних межах. Обидві таблиці і текстові висновки дозволять повністю охопити досвід класичного картографування екологічної ситуації та природних і техногенних небезпек, подавши його у зручній для сприйняття формі.
        Для компактного розміщення даних у таблиці використано ряд узагальнень. Під середовищем вважаємо такі природні компоненти: повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти, берегову лінію, донні відклади, якщо окремо не вказано природний компонент, до якого відносимо показник. Наприклад, для способу лінійних знаків потрібно вказати, що ним зображено саме берегову лінію, а не середовище, оскільки цей спосіб не використовується для передачі характеристик атмосфери, ґрунтів тощо.
        Відповідно не було потреби окремо зазначати «Динаміка забруднення поверхневих вод» і «Динаміка забруднення атмосфери стаціонарними джерелами». Їх узагальнено «Динаміка забруднення природних компонентів».
        Під відходами вважаємо радіоактивні, промислові, хімічні тощо. Екологічний стан означає те, що й забруднення чи обернений показник – якість. В різних картографічних творах ці поняття вживаються паралельно.

Таблиця 2. Використання способів картографічного зображення на картах екологічного стану природного середовища, природних і техногенних небезпек

 

Таблиця 3. Використання способів картографічного зображення на картах екологічного стану природного середовища, природних і техногенних небезпек

        За час роботи встановлено такі особливості картографування надзвичайних ситуацій і екології.
        1. Просторова локалізація об’єктів картографування. Під час дрібномасштабного картографування НС їх просторову локалізацію подають залежно від призначення карти і кінцевого користувача: в адміністративних центрах; в населених пунктах з найбільшими втратами; відносним ареалом поширення [11]. Зміна типу локалізації може здійснюватися залежно від ступеня тяжкості НС: локальна прив’язується до адміністративних центрів районів, крупна – до центрів областей (наступного рангу адміністративних одиниць).
        На вибір способів картографічного зображення впливає не тільки просторова локалізація картографованого явища, а й просторова прив’язка вихідних даних. Наприклад, статистика розораності ґрунтів в атласі [18] подається способом картограми з прив’язкою до районів, а не, наприклад, до кліматичних зон. Проте розораність більше залежить від природних факторів, зокрема родючості ґрунтів, кількості сонячної радіації, а не від економічного розвитку області. Подібну картину можна спостерігати і на карті [6, с. 22] «Розораність земель». Показник картографування визначено як «Питома вага орних земель у загальній площі адміністративних районів, %» і подано його способом кількісного фону.
        Найкращий приклад залежності від статистичних даних можна побачити в атласі [21] «Потенційна небезпека вітрової ерозії» та «Потенційна небезпека водної ерозії» (рис. 1). На двох картах з подібним змістом, які, можливо, будуть порівнюватись в межах наукового дослідження, показники подано різними способами картографічного зображення. Вітрову ерозію подано способом кількісного фону, а водну – картограмою. Таким чином, на останній карті будь-якої кореляції з рельєфом чи річковою мережею не спостерігається. Причиною цього є відомості про розвиток ярів, які збираються по районам. До певної міри подібна ситуація спостерігається на карті «Мутність річок». Дані, які відносяться до річок, прив’язані до точок збору інформації (гідропостів), тому використовується спосіб ізоліній, а не лінійних знаків.

 

Небезпека ерозії

Рис. 1. Залежність вибору способів картографічного зображення від просторової прив’язки вихідних даних

        З цього можна встановити і зворотній зв’язок. Використаний спосіб картографічного зображення і сама карта несуть інформацію не тільки про сам показник картографування, а й про точність, достовірність і особливості збирання та прив’язки вихідної інформації.
        2. Використання способів картографічного зображення. Для атласів і карт світу характерне використання картограми, оскільки наявна статистика саме по країнам. Використання способу ізоліній з інтерполяцією може дати непрезентабельний результат.
        В атласі [40] всі карти подані як анаморфози. Це робить наочним відображення показників картографування, але не дозволяє здійснювати вимірювання.
        Цікавим з картографічної точки зору є передача інтенсивності дії певних факторів, які мають лінійне поширення. До таких належать акустичне забруднення або ризик враження населення внаслідок транспортних аварій. Ізолінії в такому випадку мають прямувати вздовж доріг, як на карті [23, с. 431].
        Відсутність даних на певну територію може вплинути на вибір способу зображення: замість якісного фону можуть використати ареали або спосіб локалізованих значків чи діаграм (за умови недостатності даних для якісної інтерполяції.
        Деякі способи зображення є нетиповими для відображуваних об’єктів. Наприклад, вогнища цунамоутворення показані способом ареалів, а не локалізованими значками.
        3. Розрахунок показників картографування. Забрудненість (води, повітря) є комплексним показником, оскільки характеризує сумарну забрудненість. Враховуються надходження сполук азоту, сірки, вуглецю, органічних сполук, металів, галогенів, завислих сполук і радіоактивних речовин. Також забрудненість може містити кількісну і якісну оцінку можливого впливу на здоров’я людини.
        Крім того, оцінка забрудненості лише за викидами забруднюючих речовин є неповною, оскільки не враховуються транскордонні переноси. Тому для повної оцінки використовуються фоновий рівень забруднення на більшій за картографовану території. Це врахування так званого «горизонтального переносу», крім якого є ще вертикальний переніс – обмін забруднюючими речовинами в напрямку повітря – вода – земля. Тобто деяке забруднення повітря впливає на забруднення землі і водойм, які знаходяться поряд [7]. Так виникає поняття «інтегральна забрудненість».
        На картах екологічного спрямування є ряд комплексних показників, показаних якісним фоном, які є непрямими. До таких показників належать екологічна ситуація, агроекологічний потенціал ґрунтів, техногенне навантаження на природне середовище. Наприклад, для оцінки екологічних умов проживання населення не здійснювались вимірювання забруднення компонентів ландшафтів. Для цього використано показники територіальної концентрації виробництва, господарської освоєності земель, щільності населення; забрудненості природного середовища (хімічної: атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів, а також радіаційної); природних умов (ступеню ураженості території несприятливими природно-антропогенними процесами). В свою чергу величина техногенного навантаження включає соціально-економічне освоєння території (показники концентрації населення, промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, освоєності земельного фонду), забрудненості природного середовища (величини хімічної та радіаційної забрудненості атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів) [5].
        4. Використання засобів картографічного зображення. Для передачі інтенсивності забруднення за допомогою насиченості кольору доцільно використовувати степеневу шкалу. Пошарове зафарбування або картограма не сприйматимуться, якщо для розрахунку насиченості буде використана лінійна шкала. Оскільки показники картографування, які мають екологічне спрямування, мають нерівномірний розподіл (невелика кількість випадків зосереджена в одному кінці шкали. Доцільно застосовувати степеневу шкалу.
        Особливості передачі змісту в іноземних атласах. В цих творах заливка ізоліній з пошаровим зафарбуванням вибрана таким чином, що нагадує якісний фон. Тобто гама кольорів не дає можливості скласти ряд. Це не пропорційна зміна насиченості і навіть не кольоровий градієнт, а кольори, поставлені навмання. Наприклад, на карті «Втрати ґрунтів» («Losing Ground») атласу [6] кількість втрачених ґрунтів зростає так: від світло-жовтого через оранжевий до червоного, притому що пустелі показані жовтогарячим.
        Також для іноземних атласів характерно неврахування асоціативного ряду. Наприклад, на карті «Смертності від виробництва» («Deadly Industry» [6, C. 66-67]) катастрофи на транспорті позначені чорним кольором, а промислові – червоним, зеленим – спричинені природним газом і нафтою, а синім – інші катастрофи і від шкідливих матеріалів.
Ці твори містять менший масштабний ряд карт, атласи не пострадянських країн приділяють менше уваги екології. В деяких із них [6] використовують лише кілька способів картографічного зображення (картограма, локалізованих значків, ареалів і точковий).
        Є назви карт, зміст яких не можна зрозуміти з назви. Наприклад, карта «Paying the Price» означає кількість ракових захворювань на 100000 населення.
На картах є білі плями для тих територій, на які дані відсутні.
        5. Змістові особливості. В якості додаткового елемента змісту на картах НС мають бути показані найбільш вразливі компоненти техногенної освоєності для кожного виду небезпечного явища [50]. Таким додатковим тематичним змістом може бути райони поширення потенційно зумовлюваних явищ (якщо картографованим явищем є сильні снігопади, то додатково слід показувати лавинонебезпечні райони).
        Фактори впливу на природне середовище поділяються на фонові й точкові (залежно від використаних способів картографічного зображення. Перші пов’язані з сільськогосподарським використанням земель. Точкові пов’язані з промисловими об’єктами. Є ще лінійні аномалії, які вносяться транспортом.
        Техногенний вплив на природне середовище можна поділити на прямий та опосередкований. Прямий здійснюється господарськими об’єктами, територіальна зона прямого впливу фактично співпадає з межею функціонування техногенних об’єктів. Опосередкований – це урбанізованість території, сумарна її забрудненість [13].
        Висновки. Загалом можна сказати, що закономірності відображення на картах екологічного стану, природних і техногенних надзвичайних ситуацій в загальних рисах повторюють правила складання карт.
Кількість картографічних матеріалів екологічного спрямування на порядок переважає кількість карт по природним і техногенним надзвичайним ситуаціям. За виключенням Росії, в якій ситуація дещо згладжена через наявність «Атласу надзвичайних ситуацій».
        Таким чином, всі картографічні матеріали по НС можна звести до таких напрямків:
        - фактологічне – фіксування місця певної НС;
        - параметричне – нанесення і маніпуляції характеристиками небезпечних явищ і процесів;
        - оцінкове, при якому враховується ступінь впливу небезпечного природного явища на ту чи іншу галузь життєдіяльності людини;
        - імовірнісне – картографування небезпек і ризиків процесів і явищ [50].
        Можна зазначити, що суть роботи полягала не тільки у вивченні досвіду екологічного картографування. Важливим було вдосконалення технічного завдання таким чином, щоб результати дослідження прийняли вигляд, найбільш оптимальний для технічного звіту НДС. Тобто, щоб результати виконаної роботи можна було використати за призначенням.
        Не потрібно було виписувати способи кожного атласу за принципом Карта – тип НС – способи зображення, а здійснити класифікацію за типами НС і їх відображенням на карті: тип НС – способи зображення – на яких картах використовується. Або спосіб зображення – типи НС – перелік карт. Це зробило би класифікацію більш ємкою і компактною.
        Перспективи дослідження. У статті наведено один із результатів не використання технології ментального моделювання виробничих процесів для передбачення результату робіт. В ідеальному випадку ця технологія має використовуватись в реальному режимі і відразу після закінчення постановки завдання виконавець має уточнити деталі. Проте ніщо не заважало детально обдумати завдання після його постановки, уточнити і запропонувати покращення завдання впродовж кількох днів.
        Також не було застосовано технологію інтерпретації задач або технологію узгодження завдання з результатом. Остання дозволяє уточнити задачу таким чином, щоб надати те, що потрібно для колективного результату, а не те, що наказав зробити керівник або те, що зрозумів виконавець і що в подальшому складно використати.
        Ці дві технології належать до питання вивчення якості і продуктивності праці. Остання є однією з найбільш актуальних тем для дослідження в Україні. Адже з двох десятків людей, залучених до виконання теми, з яких троє є науковими співробітниками з науковим ступенем, ні один не зміг вчасно і точно сформулювати та інтерпретувати завдання, передбачивши результат наперед. Ця проблема в тій чи іншій мірі характерна для всіх людей. Проте помітною вона стає лише для тих, хто має суттєву невідповідність затрачених зусиль і досягнутого результату.

        Рецензент – кандидат географічних наук, асистент І. О. Підлісецька

       

 Література:

        1. Атлас вчителя [Карти] / [під ред. Ж. Є. Бонк]; ДНВП «Картографія», Укргеодезкартографія. –  К. : ДНВП «Картографія», 2010. – 328 с.
        2. Атлас океанов. Атлантический и Индийский океаны [Карты] / [под ред. С. Г. Горшкова]; Военно-морской флот СССР. – М. : Фабрика № 2 ГУГК, 1977. – 24 с.
        3. Атлас природных и техногенных опасностей и рисков чрезвычайных ситуаций в Российской Федерации [Карты] / [под общ ред. С. К. Шойгу]. – М. : ИПЦ «Дизайн. Информация. Картография», 2005. – 270 с.
        4.  Атлас снежно-ледовых ресурсов мира – World atlas of snow and ice resources / [под ред. В. М. Котлякова, М. Г. Гросвальд, Н. В. Давидович]; Рос. акад. наук, Ин-т географии. – М. : 1997.
        5. Атлас Чорнобильської зони відчуження [Карти] / [Під ред. Шестопалова В. М.]; М-во України по захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та ін. – Київ : НВП «Картографія», 1996. – 26 с.
        6. Барановський В. А. Екологічний атлас України [Карти] / В. А. Барановський. – К. : Географіка, 2000. – 41 с.
        7. Барановський В. А. Україна. Екологічні проблеми атмосферного повітря [Карти] / В. А. Барановський. – К. : Київська військово-картографічна фабрика, 2000.
        8. Барановський В. А. Україна. Еколого-географічний атлас [Карти] / В. А. Барановський; Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К. : Варта, 2006. – 219 с.
        9. Барановський В. А. Україна. Техногенна небезпека [Карти] / Барановський В. А., Щищенко П. Г., Дмитрук О. Ю.; Всеукр. екол. ліга. – К. : Військова картографічна фабрика, 2004. – 35 с.
        10. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления [Текст] : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – [Введен 2007-07-01]. – М. : Изд-во стандартов, 2004. – 48 с. – (Межгосударственный стандарт).
        11. Гаврилова С. А. Картографирование природных чрезвычайных ситуаций на территории России : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. геогр. наук : спец. 25.00.33 «Картография» [Текст] / Софья Андреевна Гаврилова. – М., 2013. – 11 с.
        12. Геологія і корисні копалини України : атлас [Карти] / [під ред. Л. С. Галецького]; Національна академія наук України, Міністерство екології та природних ресурсів України. – Київ : ДП «Такі справи», 2002. – 166 с.
        13. Глибинна будова літосфери та екологія України : атлас [Карти] / Інститут геологічних наук НАН України. – Київ : «Географіка», 2002. – 56 с.
        14. Довідковий атлас світу [Карти] / [ред. Ж. Є. Бонк та ін.]; ДНВП «Картографія», Укргеодезкартографія. – К. : ДНВП «Картографія», 2010. – 328 с.
        15. Екологічний атлас Дніпропетровської області [Карти] / [під ред. В. Доценко, Т. Погурельська]; Дніпропетровський державний університет, Мапа ЛТД. – Київ : КоДр, 1995. – 24 с.
        16. Екологічний атлас Києва [Карти] / [Ред.-укладач В. Ф. Приходько]; Київ. міськ. рада; Коміс. з питань екол. політики. – К. : ТОВ Агенство Інтермедіа, 2003 р. – 61 с.
        17. Екологічний атлас Харківської області [Карти] / [гол. ред. А. В. Грищенко]; УкрНДІЕП. – Х. : ТОВ „Майдан”, 2001. – 80 с.
        18. Екологічний атлас України [Карти] / Інститут географії НАН України; [голов. ред. Л. Г. Руденко]. – К. : Інститут географії НАН України, 2009. – 104 с.
        19. Комплексний атлас Київської області [Карти] / [відп. ред. О. В. Онищак]; Київ. обл. держ. адміністрація – Київ : ДНВП «Картографія», 2009. – 80 с.
        20. Комплексний атлас України [Карти] / [відп. ред. Л. М. Веклич]; Державний комітет з природних ресурсів України, Державне науково-виробниче підприємство «Картографія». – К. : 2005. – 96 с.
        21. Луганська область : атлас [Карти]  / [Відпов. ред. Г. М. Кучеренко]; Державна служба геодезії, картографії та кадастру, ДНВП «Картографія». – К. : ДНВП «Картографія», 2004. – 32 с.
        22. Национальный атлас Кубы [Карты] / [под ред. Педро Каньяс Абриля]. – М. : Фабрика № 2 ГУГК, 1970. – 132 с.
        23. Национальный атлас России в четырех томах. Том 2. Природа. Экология [Карты] / Министерство транспорта РФ, Федеральное агентство геодезии и картографии ПКО «Картография». – М. : Роскартография, 2007. – 495 с.
        24. Національний атлас України [Карти] / [під ред. Л. Г. Руденко]; Національна академія наук України, Академія аграрних наук. – К.: ДНВП «Картографія», 2007. – 440 с.
        25. Нацыянальны атлас Беларусі [Карты] / [под рэд. М. У. Мясніковіча]. – Мінск : Белкартаграфія, 2002. – 292 с.
        26. Онищенко М. Г. Відображення екологічної тематики в національних атласах [Текст] / Марія Григорівна Онищенко // Часопис картографії. – 2014. – Вип. 11. – С. 36-38.
        27. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті [Текст] // Бюлетень ВАК України. – 2009. – №5. – С. 26-30.
        28. Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) : за станом на 21 серпня 2013 р. [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/65-98-п. – (Постанова Кабінету Міністрів України).
        29. Радіологічний стан територій віднесених до зон радіоактивного забруднення ( у розрізі р-нів) [Карти] / [за ред. В. І. Холоші]; Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи. – К. :  2008 р. – 50 с.
        30. Руденко Л. Г. Оцінювання й картографування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні – європейський контекст [Текст] / Л. Г. Руденко, О. Л. Дронова // Український географічний журнал. – 2014. – № 1. – 55 с.
        31. Україна. Природне середовище та людина : серія карт [Карти] / [відп. ред. : Л. Г. Руденко та ін.]; Інститут географії АН України. – К. : Вінницька картографічна фабрика, 1993. – 55 с.
        32. Україна. Промисловість та інвестиційна діяльність [Карти]. – [відп. ред. Л. М. Веклич]; Інститут географії НАН України, Державне науково-виробниче підприємство «Картографія». К. : ТОВ «Новий друк», 2003. – 80 с.
        33. Щербаков Ю. С. Геоинформационное картографирование для оперативного управления в чрезвычайных ситуациях : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. геогр. наук : спец. 25.00.33 «Картография» [Текст] / Софья Андреевна Гаврилова. – М., 2013. – 11 с.
        34. Allen J. L. Student Atlas of World Geography [Maps] / ed. John L Allen; Dushkin/McGraw-Hill. – USA. – 180 p.
        35. An atlas of tsetse and bovine trypanosomosis in Sudan [Text] / [Ahmed S. K., Rahman A. H., Hassan, M.A. and oth.] // Parasites and Vectors – 2016. – 9 (1). – 194 p.
        36. Atlas Slovenskej Socialistickej Republiky [Maps] / [red. Albert Kelemen]; Geograficky Ustav Slovenskej Akademie Vied, Slovenskky urad geodezie a kartografie. – Bratislava : uberwiegend Kt. & 1 Beil, 1980. – 296 s.
        37. Azerbaijan Republic Ecological Atlas [Maps] / [sci. ed. B. A. Budagov]; The State Committee for Land and Cartography; The National Academy of Sciences. – Baku : Baku Cartography Factory, 2010. – 148 p.
        38. Collins Concile Atlas of the World [Maps] / [pri. ed. Andrew M. Currie]. – London, Glasgow, Sidney, Collins, Aucland, Toronto, Johannesburg, 1985. – 160 p.
        39. Developing a continental atlas of the distribution and trypanosomal infection of tsetse flies (Glossina species) [Text] / [Cecchi G., Paone M., Argiles Herrero R. and oth.] // Parasites and Vectors. – 2015. – 8 (1). – 284 p.
        40. Dorling D. The Atlas of the Real World: Mapping the Wat We Live [Maps] / Dorling Daniel, Newman Mark, Barfold Anna. – London : Thames&Hudsonl, 2008. – 400 p.
        41. Hungary in Maps [Maps] / [ed. Karoly Kocsis, Ferenc Schweitzer]; Geographical Research Institute, Hungarian Academy of Sciences. – Budapest : Mackensen Kft, 2009. – 210 p.
        42. Jordan P. A series of thematic maps on eastern and southeastern Europe – a new breed of atlases of a larger geographic region [Electronic resource] / P. Jordan // International yearbook of cartography. – 1992. – P. 63-69.
        43. Rapant S. An environmental risk assessment map of the Slovak Republic: Application of data from geochemical atlases [Electronic resource] / S. Rapant, J. Kordik // Environmental Geology. – 44 (4). – P. 400-407.
        44. Resources and Environment : World atlas. Part 1 [Maps] / [ed. V. M. Kotlyakov]; Russian Academy of Sciences, Austrian Institute of East and Southeast European Studies. – Vienna : Ed. Holzel, 1998. – 190 p.
        45. Resources and Environment : World atlas. Part 2 [Maps] / [ed. V. M. Kotlyakov]; Russian Academy of Sciences, Austrian Institute of East and Southeast European Studies. – Vienna : Ed. Holzel, 1998. – 190 p.
        46. Ruiz Rivera N. Municipal Risk Atlases in Mexico as policy instruments for territorial regulation [Text] / Ruiz Rivera N., Casado Izquierdo J. M., Sanchez Salazar M.T. // Investigaciones Geograficas. – 2015 (88). – P. 146-162.
        47. The National Atlas of Korea [Maps] / Ministry Of Land, Transport And Maritime Affairs, National Geographic Information Institute. – Korea, Suwon, 2009. – 192 p.
        48. The State of the Earth: an Atlas of Environmental Concept [Maps] / [ed. Joni Seager]. – London, Sydney, Wellington : UNWIN HYMAN, 1990. – P. 66-67.
        49. Ukraine in Maps [Maps] / [ed. Karoly Kocsis, Leonid Rudenko, Ferenc Schweitzer]; NASU Institute of Geography, Geographical Research Institute Hungarian Academy of Sciences. – Kiev-Budapest : Mackensen Kft, 2008. – 148 p.
        50. Vietnam Mational Atlas [Maps] / [Under red. Nguen Van Chien]. – Hanoi, 1996. – 165 p.
        51. Gerasimova M. I. Soils in national atlases of different countries [Electronic resource] /  M. I. Gerasimova,  M. D. Bogdanova // Eurasian Soil Science. – 2015. – 48 (9). – P. 911-922. – Mode of access: http://link.springer.com/article/10.1134/S1064229315090045#page-2.

        А. В. Орещенко

        ОТОБРАЖЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ТЕМАТИКИ В ОТЕЧЕСТВЕННЫХ И ИНОСТРАННЫХ АТЛАСАХ И КАРТАХ: ОРГАНІЗАЦИЯ РАБОТИ И ОПЫТ ИСПОЛНЕНИЯ

        В статье обобщено опыт картографирования экологического состояния природной среды, опасных явлений, процессов и чрезвычайных ситуаций природного и техногенного происхождения. Составлено классификацию карт по способам изображения і по объектам картографирования. Определены принципы  локализации чрезвычайных ситуаций. Указано особенности передачи содержания в отечественных и иностранных произведениях, которые имеют отношение к отображению экологической тематики.
        Описано особенности исполнения задач такого типа. Сформировано более рациональный подход к их решению, который предусматривает использование творческих способностей. На примере обобщения опыта картографирования показано использование творческого подхода к исполнению рутинных работ.
        Сделано выводы о важности ментального моделирования производственных процессов для того, чтобы предвидеть результат работ. Указано особенности ее использования для интерпретации производственных задач. 
        Ключевые слова: организация работы, атлас, экологическая тематика, картографирование, ментальное моделирование, рабочая модель.

        A. Oreshchenko

        REPRESENTATION OF ECOLOGICAL SUBJECTS IN NATIVE AND FOREIGN ATLASES AND MAPS: WORK ORGANIZATION AND EXECUTION EXPERIENCE

        There is represented the mapping experience of environment ecological condition and dangerous phenomena, processes and natural or industrial emergencies in the article. The maps classification of imagine means and mapping objects is created. There are defined the principles of emergencies localization. There are pointed the peculiarities of content representing in native and foreign works. These principles are related to depicting of ecological topics.
        The peculiarities of executing of this type tasks are described. There are elaborated a more rational approach to its executing which provides using of creative abilities. On the example of mapping experience generalization they show the using of creative approach to routine tasks executing.
        They created the conclusions about importance of mental modeling of production process for foresight of work result. There are pointed the peculiarities of it using for production tasks interpretation. 
        Keywords: work organization, atlas, ecological themes, mapping, mental modeling, work model.

Надійшла до редакції 12 грудня 2015 р.

 
 

 
 
  +38 098-456-90-20
  +38 095-311-69-98
UkrNetMail logograd@ukr.net  
Gmail

inventlib@gmail.com

 

FBMessenger https://www.facebook.com/logograd FaceBook facebook.com/logograd  
Viber +38 098 456 90 20 linkedin.com/in/andrey-oreshchenko  
Telegram +38 098 456 90 20 Instagramm andrey_oreshchenko  
WhatsUp +38 098 456 90 20