|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
УДК 528.952:644/645
|
Тип файлів | Тип МІМЕ |
Відеофайл asf |
video/x-ms-asf |
Відеофайл wmv |
video/x-ms- wmv |
Відеофайл avi |
video/avi |
Відеофайл indeo (ivf) |
video/x-ivf |
Відеофайл MPEG |
video/mpeg |
Графічний файл ART |
image/x-jg |
Графічний файл BMP |
image/bmp |
Графічний файл GIF |
image/gif |
Графічний файл JPEG |
image/jpeg |
Графічний файл Shockwave/Flash |
application/x-shockwave-flash |
Графічний файл TIFF |
image/tiff |
Документ Adobe Acrobat |
application/pdf |
До змісту Інтернет-сторінки файл карти чи моделі можна включити теж двома способами. Перший полягає у застосування будь-якого текстового редактора, за допомогою якого набирається код HTML. Потім цей файл зберігається з одноіменним розширенням. Автор вважає, що так можна створити тільки невеликі за обсягом сторінки, складні ж сайти так створювати важко. Крім того, це дуже трудомісткий спосіб.
Існує група програм, які називаються візуальні HTML-редактори типу Adobe Dreamweaver і Microsoft FrontPage. Робота в них нагадує процес створення звичайного текстового документу за допомогою команд меню. Результат роботи зберігається у вигляді файла *.html, тобто відразу придатний до публікації в Інтернеті. Саму публікацію можна здійснити за допомогою перерахованих вище програм або файлового менеджера типу Total Commander.
Тривимірна модель на цьому етапі має всі необхідні властивості, крім однієї – інтерактивності. Інтерактивність тривимірної моделі, розміщеної на Web-сервері, засобами HTML і CSS забезпечити неможливо (мова гіпертекстової розмітки HTML і каскадні таблиці стилів CSS відповідають за зовнішній вигляд і положення елементів на Інтернет-сторінці). Слово "інтерактивність" означає здатність моделі відповідати на події, які можуть відбуватися як всередині комп'ютерної системи (наприклад, зумовлені системним таймером), так і зовні (реакція на дії користувача). Сполучення подія-реакція називається сценарієм. Інтерактивність забезпечується шляхом використання DHTML, тобто динамічного HTML, який підтримує мови програмування, що працюють всередині Інтернет-сторінки. Найпоширенішими з них є JavaScript, JScript, VBScript. Як альтернативу можна вважати ActionScript, яка є мовою написання сценаріїв для технології Flash.
Передісторія виникнення JavaScript така. На початку 90-х років невелика група програмістів компанії Sun Microsystems розробила мову програмування Oak (дуб). Ця мова повинна була використовуватися такими побутовими приладами, як інтерактивний телевізор чи відеомагнітофон. Після розширення використання Інтернет про ідею інтерактивного телевізора забули, а саму мову Oak стали використовувати для розробки програм у браузері WebRunner. В кінці 1994 р. мова Oak була вдосконалена і стала застосовуватись для розробки апаратно-незалежних програм. Вдосконалений Oak назвали Java.
Структура і синтаксис мови Java взяті з С++. Java має одну унікальну вимогу – наявність віртуальної машини Java, яка працює як посередник, інтрепретуючи Java-команди для системи, на якій вона запущена. Код, написаний на Java, не компілюється. Таким чином, програму можна запускати на будь-якій платформі, не задумуючись про її сумісність з різним апаратним забезпеченням.
В 1996 р. у зв'язку з виходом Web-оглядача Netscape Navigator мова Java стала широко застосовуватись в Інтернеті. Зі зростанням інтересу до Java компанія Netscape розробила ще одну мову, назвавши її LiveScript, подібну до Java, а потім перейменувала її в JavaScript, підштовхнувши розробників програмного забезпечення до розробки мов програмування для власних Web-оглядачів.
Корпорація Microsoft розробила власну версію – JScript. Порівняно недавно виникла мова ECMAScript, що є спробою об'єднати всі мови в один пакет. Але на відміну від Java, мови JScript, JavaScript і ECMAScript не є апаратно-незалежними. Сам код міститься у тілі Інтернет-сторінки і завантажується разом із нею. Недоліком JScript, JavaScript і ECMAScript є неможливість трасування коду в середовищі розробки з метою виявлення помилок.
Сам код JavaScript входить до складу Web-сторінки.
Кожній події ставиться у відповідність обробник цієї події, тобто процедура, в якій на відповідній мові програмування описано алгоритм реакції програми, те, що програма має зробити. Наприклад, під час наведення курсору мишки на зображення оглядач браузер повинен замінити це зображення на інше, яке розміщене за визначеною адресою.
Події можуть бути зумовлені не тільки діями користувача, а й системними подіями. Наприклад, після закінчення завантаження змісту сторінки бажано зберегти в кеш-пам’яті це альтернативне зображення, бо швидкість інтернету в різних користувачів є різною і між наведенням курсора і заміною зображення може пройти деякий час (кілька секунд), що не зовсім гарно з точки зору Web-дизайну. Це досягається розміщенням в тексті Web-сторінки відповідного коду.
З таких обробників і складається інтерактивна сторона тривимірних моделей. На цьому розгляд першого способу публікації тривимірних моделей в Інтеренеті закінчуємо.
Другий спосіб полягає у використанні програмного забезпечення зі створення і редагування карт, такими як ESRI ArcInfo, ERDAS Imagine, AdobeFlash. Сучасні тенденції розвитку цього програмного забезпечення полягають у тісній інтеграції програм. Тобто провідні розробники включають у свої продукти також засоби для публікації файлів в Інтернеті. Це можна сказати про Mapinfo, Autodesk, Adobe, Macromedia та ін. Процес публікації полягає в створенні простої Web-сторінки з включенням до неї посилання на сам твір і деякого текстового змісту (заголовку і відомостей про карту чи модель). Програма може зв’язуватись з веб-сервером і копіювати на нього інтернет-сторінку і файли моделі, які розміщуються окремо від сторінки (мал. 2).
Створити сайт на перший погляд складніше, ніж це є насправді. Потрібно виготовити набір Web-сторінок, які пов’язані між собою посиланнями та розмістити на них той матеріал, заради чого і було створено сайт. Про це написано вище. Далі необхідно знайти Web-сервер, на якому є можливість опублікувати файли сайту. Це можна зробити за допомогою того програмного забезпечення в середовищі якого виготовлено сайт, або за допомогою файлового менеджера, наприклад Total Commander. Слід дізнатися вимоги до процесу копіювання файлів на сервер у системного адміністратора сервера, якщо це сервер комерційний або належить організації. Вимоги до публікації на безкоштовних серверах розміщені на сайті організації, якій фактично належить сервер. Третій крок – отримання доменного імені, тобто інтернет-адреси сайту. Тут процес такий же, як і для копіювання файлів: звернутись до обслуговуючого персоналу або заповнити келектронну карточку реєстрації (мал. 2).
Мал. 2. Електронна картка реєстрації нового імені сайту
Після заповнення реєстраційної форми за допомогою FTP (file transfer protocol) на сервер завантажується вміст корінної папки сайту з комп'ютера користувача (мал. 3, 4).
Мал. 3. Вікно завантаження файлів
Мал. 4. Вміст корінної папки сайту на сервері
Цей спосіб забезпечує фактичне надходження карти чи моделі на Інтернет сервер, але якість оформлення цієї моделі бажає кращого. Крім того, ці моделі не інтерактивні.
Ще одним недоліком другого способу є те, що створена таким чином Веб-сторнка не індексується пошуковою машиною. Тобто Rambler чи Google не зможуть її включити да своєї бази даних. Скористатися картою зможе тільки та людина, якій персонально повідомлено про існування цієї сторінки і карти. Індексація – це включення пошуковою машиною ключових слів до своєї бази даних, з якої потім на запит вона видає інформацію, яка може містити й інтернет-адресу карти. Індексація здійснюється за допомого спеціальних тегів у заголовку сторінки, які називаються метатеги.
Висновки і перспективи дослідження. Інформаційні технології постійно розвиваються і цей розвиток має кілька напрямків. Один із них – це інтерграція, або об'єднання технологій, які раніше розвивалисть окремо. Картографічне виробництво має враховувати цю тенденцію, щоб зберегти замовників і отримати нові ринки збуту продукції. Це дасть можливість основні затрати з виготовлення картографічних творів віднести на розробку повнофункціонального зразка, витрати на поширення екземплярів будуть мінімальними. Виготовлення картографічної продукції, розраховане на масового користувача і відносно дешевої забезпечить більший прибуток, ніж виготовлення дорогої, орієнтованої на обмежене коло вузькопрофільних фахівців. Тому правильна фінансова політика і організація виробництва із врахуванням сучасних інформаційних технологій є умовою успішного функціонування вітчизняних картографічних підприємств.
1. Бєлова О. І. Веб-сервіси розповсюдження картографічних даних на базі комерційного програмного забезпечення // Вісник геодезії та картографії. – 2009. – № 3. – С.: 45-49.
2. Бочков А. Л., Меженин А. В. Графика и мультимедиа для Web. Учебно-методическое пособие. – СПб.: СПбГИТМО(ТУ), 2002. – С. 44-48.
3. Рейнхардт Р., Лотт Дж. Macromedia Flash MX ActionScript. Библия пользователя / Пер. с англ. – М.: изд. дом "Вильямс", 2003. – С.: 67-70.
4. Чанг Т. К., Кларк Ш. Популярные web-приложения на Flash MX / Пер. с англ. – М.: Кудиц-образ, 2003. – С.: 5-14.
5. Flash MX Video. Справочник профессионала. Практ. пособ. / Пер. с англ. – М.: СП ЭКОМ, 2003. – С.: 30-52.
ПУБЛІКАЦІЯ ТРИВИМІРНИХ РЕАЛІСТИЧНИХ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ В ІНТЕРНЕТІ
Описується процес підготовки картографічних творів до публікації. Визначено 2 шляхи і програмне забезпечення для цього. Детально викладена процедура забезпечення інтерактивності тривимірної моделі. Дається процес інтерпретації Web-оглядачем файлу Інтернет-сторінки з посиланням на сам твір. Наведено виклад організаційних процедур під час створення сайту, на якому має зберігатись модель.
А. В. Орещенко
ПУБЛИКАЦИЯ ТРЕХМЕРНЫХ РЕАЛИСТИЧЕСКИХ КАРТОГРАФИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ В ИНТЕРНЕТЕ
Описано процесс подготовки картографических произведений к публикации. Определено 2 пути и программное обеспечение для этого. Детально изложена процедура обеспечения интерактивности трехмерной модели. Дается процесс интерпретации Web-обозревателем файла интернет-страницы с ссылкой на само произведение. Приведено изложение организационных процедур для создания сайта, на котором должна храниться модель.
A. Oreshchenko
PUBLICATION OF THREE-DIMENCIONAL REALISTIC CARTOGRAPHIC MODELS USING INTERNET
The process of cartographic works adaptation for publication is described. There are defined two ways and software for this. The interactivity supplying procedure of 3D model is minutely stated. There is given the process of internet-page file interpretation which contains the model reference in Web-explorer. The statement of organizing procedures for construction of the site which contains the model is given.
Ключові слова: тривимірна карта, Інтернет, інтерактивність, поширення, JavaScript.
Орещенко Андрій Васильович, к. геогр. н.: Ви можете зателефонувати, якщо питання термінове. Або напишіть у месенджер чи скористайтеся електронною поштою. |
|||||||||||||||||||
![]() |
+38 098-456-90-20 +38 095-311-69-98 |
![]() |
logograd@ukr.net | ||||||||||||||||
![]() |
inventlib@gmail.com |
![]() |
https://www.facebook.com/logograd | ![]() |
facebook.com/logograd | |
![]() |
+38 098 456 90 20 | ![]() |
linkedin.com/in/andrey-oreshchenko | |
![]() |
+38 098 456 90 20 | ![]() |
andrey_oreshchenko | |
![]() |
+38 098 456 90 20 |