En  Ru  Ua
 
 
 
 
 
 
Часопис картографії

 

 

 

 

 


Геодані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Набори геопросторових даних для геоінформаційного аналізу

 

Проблема: для обробки геопросторової інформації потрібні геодані

      Робота з даними, які мають просторову прив’язку, характерна для багатьох видів людської діяльності. Поява відкритих геоінформаційних систем (QGIS, GRASS, gvSIG, SAGA тощо) зробила роботу з геопросторовими даними доступною для широкого кола спеціалістів та аматорів.

      Туристи, військові, соціологи, агрономи, вчителі все ширше користуються геоінформаційними сервісами, і, головне, бажають демонструвати особисті досягнення.
      Фахівці із наук про Землю використовують геопросторові дані для виконання замовлень, здійснення досліджень та презентації власних результатів. Як правило, процес збору первинних даних добре відпрацьований для географічних наук. Проте отримання практичних результатів та висновків, а також їх публікація передбачають аналіз, інтерпретацію та візуалізацію зібраної інформації. В основі цих процесів лежить просторовий аналіз, для здійснення якого потрібна геопросторова інформація про географічні компоненти на території дослідження.

      Наприклад, для виявлення зони затоплення потрібні дані про рельєф та кількість опадів. Для виділення ландшафтів потрібні відомості про головні його компоненти: водні об’єкти, ґрунти, рослинний покрив, рельєф та ін. Крім того, ці компоненти відображаються на картах разом з тематичним навантаженням (результатами роботи), слугують їх підтвердженням та обґрунтуванням.

      Таким чином, геоданими назвемо впорядковані, цілісні, структуровані відомості про компоненти географічного середовища. До таких належать: карта лісового покриву України, деталізована карта ґрунтів, гідрографічна мережа України, населені пункти України, межі міст, адміністративна карта тощо.

 

Відмінність геоданих від картографічних основ

      Геодані можуть бути представлені в різних формах. Наприклад, відомості про рельєф України можуть зберігатись у вигляді горизонталей (ізогіпсів), висотних відміток, регулярної та нерегулярної цифрових моделей рельєфу (grid і tin) або неперервної поверхні, штрихів напрямку схилів. Всі вони є коректними, правильними і взаємоперетворюваними.

      Картографічні основи являють собою набори взаємоузгоджених, генералізованих та укладених компонентів географічного середовища, які потрібні для розуміння та географічної прив’язки тематичного навантаження карти.

      На відміну від картографічної основи, набір геоданих описує переважно лише один компонент ландшафту (природного чи антропогенного). Наприклад, гідрографічна карта України — це лінійні водотоки з певним рівнем змістової деталізації та генералізації контурів. На ній показані всі річки України в межах її території з правильною топологією та генералізацією контурів, яка відповідає певному масштабу.

      Деякі набори геоданих описують кілька компонентів географічного середовища. Тим не менше, всі набори геоданих об’єднує єдине призначення — вони слугують для геообробки отриманої просторової інформації.

 

Уточнене формулювання проблеми

      Більш точно ця проблема формулюється як потреба готових до використання, топологічно узгоджених і семантично коректних, актуальних географічних даних з атрибутивною інформацією про головні компоненти географічного середовища. Ці дані повинні бути представлені у зручному вигляді та в кількох загальнодоступних форматах. Тобто пристосованими для використання фахівцями, які не володіють останніми досягненнями геоінформатики.

      На сьогодні фахівці з інженерних географічних спеціальностей можуть висловити зауваження, що геопросторові дані можна завантажити на різних геопорталах. Наприклад, технічно можливо отримати доступ і завантажити цифрову модель рельєфу України у вигляді карти висот (8- або 16-бітового растру) чи повноколірного GeoTIFF на певну територію, обмежену двома значеннями широти і довготи.

      Проблематичним є практичне використання цих «сирих» даних, тобто конвертація їх у формат геоінформаційної системи і перетворення до потрібного вигляду. Наприклад, непросто конвертувати ЦМР у форматі DEM у GeoTIFF, а останній перетворити на горизонталі.


Відсутність інфраструктури просторових даних

      Можна зауважити й інші незручності. Досі в Україні не створено інфраструктуру просторових даних, хоч роботи в цьому напрямі розпочато ще в 2000-х роках. На іноземних сайтах геодані на територію України часто відсутні взагалі. Крім того, опис останніх та інструкції до їх використання наведені англійською мовою, що додатково зменшує шанси спеціаліста вирішити свою проблему.

      Для полегшення роботи дописувачам «Часопису картографії» створено бібліотеку геопросторових баз даних. Для того, щоб їх отримати, потрібно звернутись у редакцію журналу.

      Для авторів їх вартість включена у оплату статті. Після подачі статті до редакції вартість придбаних геоданих вираховується із оплати статті.

      Під час замовлення ми постараємось уточнити ціль використання геопросторової інформації і за можливості підказати кращий спосіб роботи. Тобто автори збірника можуть консультуватись із редакцією щодо проблем, які виникають під час виконання дослідження.

      З іншої сторони, для користування бібліотекою геоданих не обов’язково писати наукову статтю. Вартість більшості геопросторових наборів порівняна із вартістю статті та складає від 100 до 500 грн. Вартість набору на певну територію вполовину менша незалежно від її останньої.

      Також на бажанням замовника ми можемо доопрацювати набір геоданих, перетворити його у потрібний формат і надіслати електронною поштою або передати особисто.

 
 

 
 
  +38 098-456-90-20
  +38 095-311-69-98
UkrNetMail logograd@ukr.net  
Gmail

inventlib@gmail.com

 

FBMessenger https://www.facebook.com/logograd FaceBook facebook.com/logograd  
Viber +38 098 456 90 20 linkedin.com/in/andrey-oreshchenko  
Telegram +38 098 456 90 20 Instagramm andrey_oreshchenko  
WhatsUp +38 098 456 90 20