УДК 528.94

Остапчук С. М.

Національний університет водного господарства та природо-користування

Карта «Однокурсники»: сутність та особливості створення

      У статті висвітлено суть та основні особливості створення авторської тематичної карти «Однокурсники». Значну увагу приділено інформаційно-змістовому наповненню. Карта передає географію студентів, основні віхи їх життя та навчання на географічному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка у 1977-1982 рр. і може стати джерелом з історії для вивчення змісту студентських занять та захоплень радянської доби вказаного періоду в цілому.

      Ключові слова: тематичне картографування, вихідні матеріали, укладання карти, тематичний зміст, однокурсники, студентське життя.

      Вступ

      Студентські роки – один із найкращих періодів життя людини. Нові знайомства, друзі, життя у гуртожитку, лекції, сесії, навчальні і виробничі практики, виїзди у колгоспи і на військові полігони, спортивні змагання, концерти, дискотеки, туристичні походи – усе це є невід’ємними складовими студентського життя. Саме тому вони цікаві, радісні, особливі і неповторні. Студентська пора – це те, що не витирається з пам’яті серед багатьох пізніших життєвих подій. Зрозуміло, що студентське життя невіддільне від епохи, у якій воно проходило. Тому у різний час воно відбувалося меншою чи більшою мірою по-іншому.

      Постановка проблеми

      Наразі карта є найкращою просторово-часовою моделлю подання інформації про навколишній світ. Разом з тим, вона є й незамінним засобом пізнання, дослідження і набуття нових знань про те, що було, є чи, навіть, буде. Тому у сучасному динамічному світі останнім часом простежується тенденція до активної появи нових картографічних творів різноманітної тематики як за змістом, так і за формою подання інформації.

      Ставимо за мету у цій статті висвітлити питання створення авторської тематичної карти «Однокурсники» про студентське життя на географічному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка у 1977-1982 рр. Така карта як образно-знакова побудова, на наш погляд, у концентрованій, лаконічній і наочній формі дозволяє об’єктивно передати основні віхи студентського життя у даному навчальному закладі та показати суть студентських занять і захоплень радянської доби вказаного періоду у цілому.

      Огляд літератури

      На даний час відома велика кількість публікацій з тематичного картографування, у яких викладено його суть, види, особливості, рекомендації, перспективи та ін. [1-4, 6-12, 14-16]. Досить рідко, але все ж зустрічаються серед них і ті, що стосуються теми студентства. У таких роботах виконується аналіз географії вступників чи студентів шляхом побудови картосхем за допомогою способів картограм та картодіаграм у розрізі відповідних адміністративно-територіальних утворень, як от [5, 13]. Публікацій з іншим змістовим картографічним наповненням на вказану тематику нами не виявлено.

      Виклад основного матеріалу

      Оскільки карта «Однокурсники» відрізняється своєю тематичною специфікою і є, можливо, навіть піонерською, то вважаємо за необхідне зупинитися на основних етапах її створення із виділенням найбільш важливих, на наш погляд, моментів.

      1. Постановка завдання. На початку роботи потрібно визначитися із метою створення карти. Це є відправною точкою для розуміння категорії її майбутніх користувачів, формування інформаційно-змістового наповнення, визначення умов використання.

      У даному випадку читачами і дослідниками карти можуть бути безпосередньо самі однокурсники, їх друзі, викладачі та й усі, кому небайдужі студентські роки, а також науковці для виконання відповідних розвідок (історики, соціологи, філософи та ін.).

      Із цих позицій випливають вимоги до проектованої карти. На ній максимально докладно і на сучасному рівні мають бути показані:

• місця народження студентів;

• місця проходження навчальних і виробничих практик;

• місця перебування у колгоспах під час осінньо-польових робіт;

• місця перебування у студентських будівельних загонах;

• місця проходження військових навчань;

• місця участі у футбольних турнірах (на курсі була футбольна команда, яка досить успішно виступала у різноманітних змаганнях);

• місця виступів вокально-інструментального ансамблю (на курсі був музичний гурт, відомий в університеті і за його межами);

• пройдені туристські маршрути: пішохідні, велосипедні, водні, лижні (практично всі студенти вели активний спосіб життя, частина з них ще й займалася у різних спортивних секціях).

      Використання сучасних програмних продуктів та відповідних рішень дозволяє мати змогу як роздрукувати розроблену карту на паперовому носії, так і підготувати у цифровому вигляді, що робить можливим доступ до її широкому загалу. Тобто умови її подальшого використання видаються перспективними.

      2. Збір та підготовка вихідних даних. Загальновідомо, що створити на належному рівні будь-яку карту можна тільки при наявності якісних та повних вихідних матеріалів.

      Інформаційно-змістове наповнення даної карти передбачає велику за обсягом і тривалу у часі роботу по збору необхідних даних. За задумом, на тематичній карті потрібно подати інформацію не тільки про студентів-випускників, а й про тих, хто з різних причин вчився на курсі тільки певний проміжок часу (мінімум – семестр), бо вони також були друзями-однокурсниками. У ході збору передбачених раніше вихідних матеріалів вирішено було доповнити їх ще й фотографіями кожного студента та найбільш цікавими світлинами із студентського життя, щоб показати його багатогранність та оживити і поглибити картографічний зміст.

      Основні труднощі збору пов’язані, передусім, з наступними обставинами:

• на курсі навчалося 125 студентів із різних регіонів України та союзних республік, встановити контакти з якими усіма було непросто (відсутність номерів телефонів, електронних пошт, теперішнє проживання у різних країнах світу (Україна, Російська Федерація, Польща, Чехія, Німеччина, США, Австралія)), а то й неможливо (після закінчення університету минуло більше 35 років, частина з однокурсників уже померли);

• потреба у залученні до джерел інформації друзів, знайомих та родичів однокурсників, пошук яких пов’язаний із відомими затратами зусиль та часу;

• тривалий термін після закінчення навчання здійснив зрозумілий вплив на пам’ять однокурсників (особливо актуально це стосувалося інформації щодо виробничих практик, які проходили, як правило, по декілька чоловік в одному місці), тому певна частина отриманих вихідних даних потребувала перевірки та підтвердження;

• у випускному альбомі налічувалося 108 фотографій студентів, для пошуку інших потрібно було залучати інші джерела;

• отримання від однокурсників фотоілюстрацій про студентське життя супроводжувалося певними об’єктивними та суб’єктивними проблемами (якість фотографій, друк на паперових носіях, проживання у сільській місцевості, відсутність відповідного технічного обладнання, стан здоров’я та ін.).

      3. Укладання та редагування. Даний етап, зазвичай, охоплює компонування карти, детальну розробку змісту, генералізацію, вибір способів зображення, проектування картографічних позначень.

      Розміри карти «Однокурсники» було визначено із врахуванням таких вимог: необхідність розміщення в центральній частині карти України у масштабі, достатньому для докладного нанесення тематичного навантаження; наявність місця для розташування додаткової інформації (легенда, світлини, дані про місця народження і проходження практик за межами України тощо); прийнятність формату паперу для друку. На цій підставі, оптимальними для побудови визначено масштаб 1:1 250 000, проекцію вихідної цифрової картографічної основи – рівнокутну поперечно-циліндричну, розмір карти 135х105 см.

      Створення та оформлення карти здійснювалося за геоінформаційними та комп’ютерними технологіями із використанням ArcGIS, CorelDraw, Adobe Photoshop, Microsoft Word.

      Загальний зменшений вигляд карти наведено на рис. 1.

Рис. 1. Загальний вигляд карти «Однокурсники»

      Виходячи із специфіки конфігурації території України, потреби показу допоміжного оснащення і довідкових даних, раціональності розміщення при компонуванні карти були прийняті наступні рішення:

• у верхньому лівому куті дати назву карти;

• у верхньому правому куті у табличній формі розмістити дані про студентів, які народилися у Києві (35 осіб) і за межами України (Казахстан (2), Росія (3), Таджикистан (1), Угорщина (1), Узбекистан (1),) та місця проходження навчальних і виробничих практик за межами України (Білорусь (1 позиція), Казахстан (1), Молдова (5), Польща (1), Росія (32), Туркменістан (1));

• у нижньому правому куті показати легенду карти і масштаб;

• у нижньому лівому куті під назвою «Студенти географічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1977-1982 рр. навчання)» в алфавітному порядку розмістити фотографії кожного студента із підписами імен та прізвищ;

• по периметру у вигляді рамки із кадрів навести найбільш цікаві та якісні фотографії із студентського життя, ставлячи за мету максимально охопити всі його сторони (навчання, практики, проживання у гуртожитку, різні форми дозвілля та ін.) з відображенням таких характерних особливостей епохи, як от – технологія теоретичного навчання та польових робіт, використовувані прилади та приладдя, військова техніка, знаряддя праці, предмети побуту, спорядження, одяг, їжа та ін.

      Географічну основу карти утворюють зображення основних річок, берегової лінії, столиці держави, центрів АР, областей, районів з їх назвами та політико-адміністративні межі до районних включно.

      Для відображення тематичного змісту використано способи значків та знаків руху, які у даному випадку забезпечують його детальний, конкретний і адекватний показ (див. рис. 2 і 3).

Рис. 2. Легенда карти «Однокурсники»

Рис. 3. Фрагмент карти «Однокурсники»

      Тематичний зміст карти складають:

1. Місця народження однокурсників (показані пунсонами відповідних розмірів залежно від адміністративного рангу чи типу населеного пункту). Імена та прізвища студентів подано у відповідній кольоровій табличці залежно від спеціальності. При підборі перевагу віддано кольорам, які, на наш погляд, найбільше символізують відповідне професійне заняття: зелений (колір природи, підходить для географів до поділу їх на спеціалізації на старших курсах); синій (колір води, традиційно асоціюється з гідрологами); червоний («краснопісаніє» – важлива складова професійної підготовки картографів); помаранчевий (колір сонця, близький для метеорологів).

2. Місця проходження навчальних і виробничих практик, організованого перебування у колгоспах під час осінньо-польових робіт, роботи у студентських будівельних загонах, участі у різноманітних футбольних турнірах, виступів курсового вокально-інструментального ансамблю, проведення військових навчань при підготовці офіцерів запасу командного складу. Такі місця показані у вигляді заокруглених квадратів із видозміненими внутрішніми символічними малюнками.

3. Пройдені під час навчання в університеті туристські маршрути. Такі маршрути (пішохідні, велосипедні, водні, лижні) зображено за допомогою пунктирних ліній різних кольорів із стрілками.

      Умовні позначення побудовані за правилами асоціативного подання, тому є достатньо наочними і дозволяють легко та швидко сприймати закладену у карту інформацію.

      Усю суходільну територію України вирішено не диференціювати за якимись ознаками чи показниками, а показати одним, світло-зеленим кольором, насамперед, з двох причин: 1) один колір є ознакою єднання; 2) зелений – колір природи (найбільш близький колір для усіх географічних спеціальностей).

      На нашу думку, карта «Однокурсники» виглядає достатньо фактологічною і детальною для отримання довідкового статистичного матеріалу і виконання узагальнень, і, в той же час, оглядовою для відображення належними чином просторових властивостей об’єктів та явищ загалом.

Висновки та перспективи подальших розвідок

      Тематичне картографування наразі відноситься до найбільш активного у своєму розвитку напряму картографії. Тому поява нових за змістом тематичних карт виглядає цілком логічною та закономірною.

      Створена карта «Однокурсники», на наш погляд, лаконічно, наочно і достовірно передає основні віхи студентського життя на географічному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка 1977-1982 рр. Вона є витребуваною не тільки для студентів-географів зазначених років і виконує важливу функцію їх об’єднання, а й є джерелом для вивчення історії самого факультету та університету. Вона може бути необхідним аналітичним матеріалом для наукових розвідок по всебічному вивченню вказаної епохи істориками, соціологами, філософами та ін. Разом з тим, оскільки розроблена карта за інформаційно-змістовим наповненням видається піонерською, то на її прикладі у перспективі є можливість створювати інші карти подібної тематики.

Рецензент – кандидат географічних наук, доцент А. С. Романів

      Література:

1. Бондаренко Е.Л. Геоінформаційне еколого-географічне картографування [Текст]. К. : Фітосоціоцентр, 2007. 272 с.

2. Даценко Л.М. Навчальна картографія в умовах інформатизації суспільства: теорія і практика [Текст]. К. : ДНВП «Картографія», 2011. 228 с.

3. Козаченко Т. І. Пархоменко Г. О., Молочко А. М. Картографічне моделювання [Текст]. Вінниця: Антекс-У ЛТД, 1999. 320 с.

4. Козаченко Т.І., Дудун Т. В. Концептуальні основи картографічного моделювання розвитку освітнього комплексу України [Текст] // Вісник геодезії та картографії. 2013. № 3. С. 25-32.

5. Король П.П., Остроух В. І. Аналіз діяльності ВНЗ України, що здійснювали прийом вступників напряму 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій» у 2009 році [Текст] // Часопис картографії. 2011. Вип. 1. С. 206-220.

6. Онищенко М.Г. Тематичні напрями картографічного моделювання природно-техногенної безпеки України [Текст] // Часопис картографії. 2015. Вип. 12. С. 31-39.

7. Орещенко А. В. Відображення екологічної тематики у вітчизняних та іноземних атласах і картах: організація роботи і досвід виконання [Текст] // Часопис картографії. 2016. Вип. 14. С. 71-100.

8. Остапчук С. М., Мартинюк П. Ю. Картографічне моделювання основних агрохімічних властивостей ґрунтів Волинської області [Текст] // Вісник НУВГП. Технічні науки. 2016. Вип. 2 (74). С. 231-239.

9. Пересадько В. А. Картографічне забезпечення екологічних досліджень і охорони природи [Текст]. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. 242 с.

10. Поливач К. А. Інформаційно-довідковий атлас природно-заповідного фонду регіону [Текст] // Український географічний журнал. 2016. №1. С. 53-60.

11. Руденко Л. Г., Бочковська А. І. Розвиток картографічного напряму досліджень в Інституті географії НАН України [Текст] // Український географічний журнал. 2018. №1. С. 3-10.

12. Сосса Р. І. Розвиток тематичного картографування [Текст] // Вісник геодезії та картографії. 2011. №5(74). С. 27-34.

13. Ярема Н., Іванчук Д., Приступа О. Географія студентів Інституту геодезії Львівської політехніки на прикладі Львівської області [Текст] // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2016. Випуск 2 (32). С. 45-50.

14. Online interactive thematic mapping: Applications and techniques for socio-economic research [Electronic resource]. Mode of access: https://www.sciencedirect.com/science/article/.../S019897151.

15. Ratajski L. Metodyka kartografii spoleczno-gospodarczej [Text]. Warszawa, 1989. 338 s.

16. Slocum Terry A. McMaster Robert B., Kessler Fritz C., Howard Hugh H. Thematic cartography and geovisualization (3rd ed.) [Text] / Pearson Prentice Hall, 2009. 561 p.

Надійшла до редакції 13 серпня 2018 р.

inventlib@gmail.com