En  Ru  Ua
 
 
 
 
 
 
Часопис картографії

 

 

 

 

 


Геодані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

УДК 911.2

Смирнов І. Г., Хільчевська І. Г.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географія ресурсів для розвитку військового туризму Сполучених Штатів Америки (ХХ-ХХІ ст.)

      Розкрито географію ресурсної бази військового туризму США у ХХ-ХХІ ст., зокрема, на прикладі найбільших військових подій цього періоду в історії США, а саме І та ІІ Світових, Корейської та В’єтнамської війн. Надано ілюстративний матеріал найбільш цікавих пам’яток. Виконано регіональний аналіз розміщення відповідних пам’яток за штатами. Окреслено можливості використання американського досвіду в Україні.

      Ключові слова: військовий туризм, ресурсна база, США, І та ІІ Світові, Корейська та В’єтнамська війни.

 

      Постановка наукової проблеми

      Військовий туризм – туризм на місцях боїв і історичних битв, що притягує усіх зацікавлених, а також ветеранів і родин загиблих воїнів, це відвідання існуючих та історичних військових об’єктів і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів, катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах тощо. Військовий туризм, як вид активного відпочинку, набув найбільшої популярності у тих країнах, де збройні сили мають сучасну розвинуту технічну базу і тривалу історію. Так, США характеризуються досконалою сучасною військово-технічною базою, і хоча їхня військова історія не така вже й давня, але вона викликає велику цікавість як у вітчизняних, так і у закордонних туристів. Американці дуже поважно відносяться до усіх важливих подій з історії своєї країни. Вагоме місце у цьому списку займають Війна за Незалежність та Громадянська війна США, І та ІІ Світові війни, Корейська та В’єтнамська компанії та інші військові події.

 

      Літературні джерела та публікації

      Тема статті в географічному аспекті знайшла недостатнє відображення в географічній та туристичній літературі. Сучасні різновиди туризму, у т.ч. військовий, розкрито у навчальному посібнику М.Кляпа, Ф.Шандора [1]. Стаття продовжує дослідження регіональних аспектів ресурсної бази військового туризму США, зокрема, розпочатих у попередніх публікаціях автора [2;3;4].

      Метою статті є розкриття регіональних особливостей ресурсної бази військового туризму США на прикладі пам’яток ХХ-ХХІ ст., а саме І та ІІ Світових, Корейської та В’єтнамської війн.

 

      Виклад основного матеріалу

      Війна за Незалежність означала початок існування США, як незалежної держави, і сьогодні військово-історичні об’єкти, пов’язані з цим періодом, викликають цікавість не лише у американців, особливо молоді, але й у іноземних туристів. Серед таких об’єктів слід відзначити: Монумент Вашингтона, маєток «Маунт-Вернон», Музей битви «Йорктаун», Національні військово-історичні (мілітарі) парки «Саратога» та «Гілфорд Кортхаус» тощо. Серед військово-історичних туристичних об’єктів США, пов’язаних з періодом Громадянської війни, можна виокремити: Меморіал Лінкольна, Національний музей Громадянської війни США, Національний монумент «Форт Самтер», Національні мілітарі-парки «Геттісберг», «Шайло» та «Віксберг», музеї битв під Антітамі та Петерсберзі.

      Хоча на території США майже не проводилося бойових дій під час І та ІІ Світових війн, але країна створила деякі туристичні пам’ятки на честь цих подій, серед яких: Національні музеї І та ІІ Світових війн, Меморіал ІІ Світової війни, авіаційні музеї, що представляють літаки періоду ІІ Світової війни тощо. Протягом останнього століття на території США не проводилося жодних бойових дій, проте сама країна брала деяку участь у війнах на світовій арені Новітньої доби. Насамперед, це такі війни як В’єтнамська та Корейська. В країні є військово-історичні туристичні пам’ятки, присвячені цим подіям, а саме: Меморіал ветеранів Корейської та В’єтнамської війн. Отже, США має потужну ресурсну базу для розвитку військово-історичного туризму, незважаючи на те, що їхня історія, як незалежної країни, налічує дещо більше, ніж 200 років.

      Україна, як молода незалежна держава, але одночасно країна з давньою історією, також може гордитися своєю військовою історією – так, як і США, а може навіть більше. У нашій країні є потужний та різноманітний потенціал для розвитку військово-історичного туризму, адже на її території відбувалося багато військових подій, важливих для історії Європи, всього світу, і насамперед для самої України. Єдине, чого в нас бракує для потужного розвитку військового туризму – ефективної туристичної політики та відповідної підтримки держави. При цьому відзначимо, що у США існує децентралізована туристична система, тобто кожен штат регулює туристичну діяльність самостійно, але при цьому туризм знаходиться в центрі уваги в кожному штаті. Це відноситься і до військового туризму, ресурсна база для розвитку якого постійно вдосконалюється, розширюється, відновлюється і притягує з кожним роком все більше американських та іноземних туристів, зокрема молоді. І хоча у США військова історія коротка, проте вони активно використовують її для розвитку туризму та військово-патріотичного виховання своєї молоді. Тому військовий туризм у США має велике значення, а військові об’єкти заохочують до відвідування не лише внутрішніх туристів, а й іноземних шляхом різноманітної туристичної пропозиції, пільг, безкоштовного відвідування, потужної рекламно-інформаційної діяльності тощо. Отже, Україні є чого повчитися у США у сфері розвитку військового туризму, його пропаганди та збереженні ресурсної бази. Співпраця наших країн у військовій сфері згідно Євроатлантичного вектору розвитку України, як незалежної європейської держави, повинна бути доповнена відповідною співпрацею та використанням американського досвіду і у розвитку військового туризму.

      Дана стаття продовжує характеристику ресурсної бази для розвитку військового туризму у США. У попередній статті з цієї тематики було розглянуто основні ресурсні об’єкти військового туризму США, що відносяться до періоду ХУІІІ-ХІХ ст., коли військова історія США характеризувалася такими головними подіями, як Війна за незалежність (1775-1783 рр.) та Громадянська війна (1861-1865 рр.) [2]. У даній статті розглядається ресурсна база військового туризму США ХХ-ХХІ ст. Основні військові події цього періоду історії США – це участь у І та ІІ Cвітових війнах.

      І СВІТОВА ВІЙНА — це глобальний геополітичний конфлікт, який набув військового виразу та розвивався головним чином у Європі від 28 липня 1914 р. до 11 листопада 1918 р. Під час цієї війни загинуло понад дев’ять мільйонів вояків та цивільних мешканців. Конфлікт мав істотний вплив на історію XX ст. Сили блоку Антанти на чолі з Французькою республікою, Російською імперією (яка визнала свою поразку перед закінченням війни), Великою Британією і США (з 1917 р.) перемогли держави Четверного союзу (також відомі, як Центральні держави) у складі Австро-Угорської та Німецької імперій, Болгарського царства й Османської імперії. Королівство Італія приєдналася до блоку Антанти у1915 р. Війна спричинила розпад чотирьох імперій: Австро-Угорської, Німецької, Османської і Російської. Німеччина втратила свої колоніальні території та стала республікою, так як і новостворена Турецька республіка. Також з’явились такі незалежні країни, як Фінляндія, Польща, Чехословаччина, Естонія, Латвія, Литва та Королівство Сербів, Хорватів і Словенців. На політичній мапі світу в результаті І Cвітової війни відбулися й інші зміни. США, будучи позаблоковою державою, спочатку визнали свій нейтралітет у І Світовій війні, проте, в силу низки внутрішніх та зовнішніх чинників, 6 квітня 1917 р. США офіційно оголосили про участь у війні на боці держав Антанти. США брали найбільш активну участь у бойових діях на Західному фронті з жовтня 1917 р. до закінчення війни. Незважаючи на початкову політику нейтралітету, США були одним з головних постачальників зброї, амуніції та іншого військового спорядження, а також продовольства та різного пального до Великої Британії та інших держав Антанти. З офіційним оголошенням стану війни Центральним державам, Сполучені Штати мобілізували та скерували до Європи більш, ніж 4 млн військовослужбовців, а втратили – близько 110 тис. осіб. Оскільки, на території США в період І Cвітової війни не здійснювалося бойових дій, то і військово-туристичних пам’яток, пов’язаних з цією подією в країні відносно небагато. Серед них слід відзначити (табл.1, рис.1):

Таблиця 1. Географія ресурсної бази військового туризму США (ХХ-ХХІ ст.)

Штат

Місто

Пам’ятка (назва)

українською

англійською

І Світова війна (англ. I World War)

1.

Міссурі

Канзас

1.1.Національний музей і меморіал І Світової війни

National World War I Museum and Memorial

2.

Іллінойс

Вітон

2.1.Музей Першої дивізії

First Division Museum

3.

Віргінія

Арлінгтон

3.1.Могила Невідомого солдата, загиблого у І Світовій війні

Tomb of the Unknown Soldier of the World War I

ІІ Світова війна ( англ. II World War)

4.

Федеральний округ Колумбія

Вашингтон

4.1.Меморіал ІІ Світової війни

The World War II Memorial

5.

Луїзіана

Новий Орлеан

5.1.Національний музей ІІ Світової війни

The National World War II Museum

6.

Нью-Джерсі

Кейп-Мей

6.1.Музей морської авіації «Вайлдвуд»

The Naval Air Station Wildwood Aviation Museum

7.

Вашингтон

Сіетл

7.1.Льотний музей

The Museum of Flight

8.

Каліфорнія

Індепенденс

8.1.Історичний парк «Манзанар»

Manzanar Historic Site

9.

Массачусетс

Фоллз Рівер

9.1.Музей «Бухта броненосців»

The Battleship Core Museum

10.

Коннектикут

Гротон

10.1.Військово-морська база підводних човнів Нью-«Лондон»

The Naval Submarine Base «New London»

Корейська та В’єтнамська війни (англ. Korean and Vietnam Wars)

11.

Федеральний округ Колумбія

Вашингтон

11.1.Меморіал ветеранів Корейської війни

The Korean War Veterans Memorial

11.2.Меморіал ветеранів В’єтнаму

The Vietnam Veterans Memorial

Інші об’єкти (англ. Other objects)

12.

Віргінія

Арлінгтон

12.1.Арлінгтонський національний цвинтар

The Arlington National Cemetery

12.2.Будівля Міністерства оборони США «Пентагон»

The Pentagon

 

Національний музей і меморіал І Світової війни

1.1. Національний музей і меморіал І Світової війни

Музей Першої дивізії

1.2. Музей Першої дивізії

Могила Невідомого солдата, загиблого у І Світовій війні

1.3. Могила Невідомого солдата, загиблого у І Світовій війні

Рис. 1. Пам’ятки Першої світової війни (джерело: Інтернет)

 

      1.Національний музей і меморіал І Cвітової війни (National World War I Museum and Memorial), м. Канзас (штат Міссурі). Незабаром після І Світової війни керівництво міста Канзас утворило Асоціацію «Меморіал Свободи» (The Liberty Memorial Association), з метою створення пам’ятника чоловікам і жінкам, які брали участь у війні. У 1919 р. мешканці міста зібрали понад $2,5 млн за десять днів. Завдяки цим коштам було споруджено відповідний меморіал. Національний музей І Cвітової війни був відкритий значно пізніше – у 2006 р., з тих пір його відвідали близько 3 млн осіб, серед яких був і екс-президент США Б. Обама. Сьогодні музей працює як некомерційна організація, присвячена вшануванню тих, хто брав участь у Великій війні. Цей об’єкт військового туризму заохочує різноманітну туристичну аудиторію своїми освітніми програмами та виставками, цікавими історичними артефактами (які збираються та зберігаються за найвищими фаховими музейними стандартами) та реконструкціями подій І Cвітової війни. Головна галерея музею пропонує туристам постійну експозицію «Світова війна 1914-1918 рр.». Перед входом до Головної галереї музею споруджено скляний міст над маковим полем, на якому висаджено 9 тисяч маків, при цьому кожна квітка символізує тисячу загиблих, а всі разом – 9 млн жертв І Cвітової війни. Також музей пропонує різноманітні «онлайн-виставки», а коли виставка уже закінчилася, її переміщують на веб-сайт, тим самим зберігаючи інформацію після закінчення виставки [5].

      2. Музей Першої дивізії (First Division Museum), м. Вітон (штат Іллінойс). Ще з часів Громадянської війни Збройні сили США існували на тимчасових і добровільних засадах, але І Cвітова війна довела необхідність у регулярній, постійно діючій армії. Перша стрілецька дивізія у Збройних cилах США була створена спеціально для бойових дій у Європі, тому вона пишеться з великої літери. Протягом тривалого часу її чисельність коливалася у межах від 10 000 до 28 000 солдатів. На сьогоднішній день, вона є найстарішим підрозділом Збройних сил США, який продовжує своє існування, починаючи з 9 червня 1917 р. та має свій музей. Головний зал «Музею Першої дивізії» знайомить відвідувачів з її історією, починаючи з періоду Громадянської війни до участі у бойових діях І Cвітової війни [6].

      ІІ СВІТОВА ВІЙНА – наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 р. і тривала до 2 вересня 1945 р. Ця війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80% населення Землі). Військові дії відбувалися на територіях 40 країн, переважно Європи, було мобілізовано 110 млн осіб в усьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн, з них загинуло на фронтах 27 млн осіб. Офіційно США вступили в ІІ Світову війну 7 грудня 1941 р. після нападу Японії на американські військові бази в Перл-Харборі (Гавайські острови), Філіппінах, островах Гуам, Уейк і Мідуей. Діяли американські війська на території Франції (головним чином, у Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також у Тихому океані і Південно-Східній Азії. США втратили в ІІ Світовій війні 418 тис. вояків. Найбільші втрати Збройних сил США були під час Арденнської операції — 19 тис. осіб. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву, Нормандська операція (Overlord), Битва при Монте-Кассіно і Битва за острів Іводзіму в Тихому океані. Без вісті зниклими під час ІІ Світової війни все ще вважаються 74 000 американських вояків. З участю США у ІІ Світовій війні пов’язані такі військово-історичні туристичні об’єкти (табл.1, рис.2;3).

Таблиця 2. Регіональний розподіл ресурсної бази військового туризму США (ХХ-ХХІ ст.)1

Штати

Усього об’єктів

У тому числі пов’язаних з

І Світовою війною

П Світовою війною

Корейською війною

В’єтнамською війною

Інші об’єкти

1

Федеральний округ Колумбія, м.Вашингтон

3

1

1

1

2

Віргінія

3

1

2

Іллінойс

1

1

3

Луїзіана

1

1

Міссурі

1

1

4

Нью-Джерсі

1

1

5

Вашингтон

1

1

6

Каліфорнія

1

1

7

Массачусетс

1

1

8

Коннектікут

1

1

РАЗОМ

14

3

7

1

1

2

 

Меморіал Другої світової війни

Рис. 2. Меморіал Другої світової війни (джерело: Інтернет)

 

      Меморіал ІІ Світової війни (The World War II Memorial), м. Вашингтон (округ Колумбія). Цей меморіал, відкритий у 2004 р., вшановує мільйони військових, які служили у Збройних силах США під час цієї війни та більш ніж 400 тисяч загиблих, а також усіх, хто підтримував військові зусилля вдома. 56 гранітних колон символізують безпрецедентну єдність американської нації під час ІІ Світової війни. Вони уособлюють штати і території США того періоду (з Федеральним округом Колумбія). Кожна колона прикрашена написом із назвою штату або території, а також двома бронзовими вінками – з колосків пшениці та гілок дуба. Колони розташовані в порядку вступу штатів до складу США. Їх з’єднують бронзові мотузки, як символ об’єднання нації. Основні архітектурні об’єкти Меморіалу – Меморіальна площа та Райдужний басейн. Створення Меморіалу здійснювалося переважно за рахунок приватних пожертвувань. Сума внесків становила понад $ 197 млн, у т.ч. $ 16 млн від федерального уряду. Меморіал – це пам’ятник бойовому духу, жертовності і відданості американського народу спільній обороні нації у ІІ Світовій війні, а також захисту миру і свободи у світі від тиранії [7].

      2.Національний музей ІІ Світової війни (The National World War II Museum), м. Новий Орлеан (штат Луїзіана). Експонати цього музею показують глобальний масштаб війни. Висвітлено роль не тільки світових лідерів, а й звичайні будні громадян США, які мужньо пережили період цієї війни. У його сховищах зберігаються близько 100 000 експонатів. Серед них: військові однострої, зброя, транспортні засоби, медалі, щоденники, листи, твори мистецтва, світлини та пам’ятні подарунки ветеранів музею [8].

      3. Музей авіації «Вайлдвуд» (The Naval Air Station Wildwood Aviation Museum), округ Кейп-Мей (штат Нью-Джерсі). На виставці у музеї представлено літак-торпедоносець «Avenger» з часів ІІ Світової війни, на додаток до нього туристи можуть побачити гвинтокрили, що використовувалися у В'єтнамській війні. Також музей пропонує відвідувачам 26 літаків, до кабін яких можуть залізти всі бажаючі та відчути себе справжніми льотчиками. Також туристи можуть спробувати свої сили у симуляторі польоту, який дозволяє їм справдити свої навички у якості пілота літака [8].

      4. Льотний музей (The Museum of Flight), м. Сіетл (штат Вашингтон). Цей музей є найбільшим авіаційно-космічним музеєм у світі, й при цьому ще – безкоштовним. Він був створений за часів ІІ Світової війни. У його колекції – 175 літаків і космічних апаратів, тисячі артефактів та рідкісних фотографій, сотні експонатів та велика бібліотека. Музей пропонує туристам різноманітні екскурсії та розваги, у т.ч. 3D кінотеатр, ракетні тренувальні курси, симулятор польоту, театр історії (про видатних американських пілотів періоду ІІ Світової війни), аудіо та звичайні екскурсії тощо [8].

      5. Історичний парк «Манзанар» (Manzanar Historic Site), м. Індепенденс (штат Каліфорнія). Це один із «таборів для інтернованих» – американців японської національності у США під час ІІ Світової війни, коли десятки тисяч американців японського походження, у т.ч. дорослі та діти, були розміщені у подібних таборах на заході країни. У США називали це «добровільним переселенням». Довгий час воно вважалося «маленьким брудним секретом» США, аж до тих пір, коли президент Р. Рейган підписав законопроект «Про реституцію» у 1988 р., назвавши цей захід «великою помилкою». Нині на місці колишнього табору створено історичний парк «Манзанар», де туристам пропонуються екскурсії, що знайомлять з умовами життя інтернованих та з цією подією американської військової історії взагалі [8].

      6. Музей «Battleship Cove», м. Фолл Рівер (штат Массачусетс). Цей музей (у перекладі «Бухта броненосців»), володіє найбільшою у світі колекцією морських суден часів ІІ Світової війни. Усього за один день туристи можуть випробувати себе у ролі моряка не лише на одному, а на декількох військових кораблях [9].

      7. Військово-морська база підводних човнів «Нью-Лондон» (Naval Submarine Base «New London»), м. Гротон (штат Коннектикут). База займає площу понад 680 акрів, має 11 причалів для підводних човнів та 15 причалів для атомних підводних човнів. Доступ туристів на саму базу обмежений, зате дозволений на підводний човен-музей. При цьому вхід та паркове місце безкоштовні. Серед співробітників музею є бувші моряки-підводники, які можуть відповісти на питання туристів щодо підводного життя та поділитися цікавими історіями з свого нелегкого фаху [10].

Національний музей ІІ Світової війни

3.1.Національний музей ІІ Світової війни

Музей морської авіації «Вайлдвуд»

3.2. Музей морської авіації «Вайлдвуд»

Льотний музей

3.3.Льотний музей

Історичний парк «Манзанар»

3.4. Історичний парк «Манзанар»

Музей «Бухта броненосців»

3.5. Музей «Бухта броненосців»

Військово-морська база підводних човнів Нью-«Лондон»

3.6. Військово-морська база підводних човнів Нью-«Лондон»

Монумент «Іводзіма»

3.7. Монумент «Іводзіма»

Монумент «Перл Харбор»

3.8. Монумент «Перл Харбор»

Рис. 3. Пам’ятки Другої світової війни (джерело: Інтернет)

      Протягом останнього століття на території США не проводилося жодних бойових дій, проте сама країна брала активну участь у війнах на світовій арені Новітньої доби. Насамперед, це такі війни як В’єтнамська та Корейська. У межах країни є військово-історичні туристичні пам’ятки присвячені цим подіям (табл.1). КОРЕЙСЬКА ВІЙНА — збройний конфлікт між Корейською Народно-Демократичною Республікою та Південною Кореєю, який тривав з 25 червня 1950 р. до 27 липня 1953 р. Цей конфлікт часів Холодної війни розглядався, як опосередкована війна між Сполученими Штатами Америки і Організацією Об’єднаних Націй, які підтримували Південну Корею, та Народно-Визвольною Армією Китаю і військово-повітряними силами Радянського Союзу, які підтримували Північну Корею. Загроза виникнення ядерної війни спонукала СРСР і США шукати вихід з цього конфлікту. Складні переговори завершилися підписанням у 1953 р. перемир’я між командуванням військ ООН, з одного боку, і представниками КНДР та китайських народних добровольців – з іншого. За повідомленням газети «Нью-Йорк Таймс» від 21 липня 1953 р. офіційно оголошені втрати США у цій війні становили 37 904 вояків загиблими, полоненими та зниклими безвісти. 27 липня 1995 р. у м. Вашингтоні був відкритий Меморіал ветеранів Корейської війни (The Korean War Veterans Memorial) [11]. Центральна композиція меморіалу – це 19 фігур американських солдатів, зроблених з нержавіючої сталі, що ніби повільно просуваються серед зелених хащ корейських гір. Ці 19 фігур відбиваються на гранітній стіні і таким чином кількість вояків візуально подвоюється. Число 38 символізує 38-у паралель, що поділила країну на дві діаметрально протилежні частини – комуністичну Північ і демократичний Південь, що існують і нині. На гранітній стіні – портретні зображення близько 2,5 тисяч учасників Корейської війни. Поруч із фігурами солдат – меморіальний басейн круглої форми, біля якого на гранітних блоках вибитий напис “Freedom is not for free” (Свобода – не є безкоштовною), а також вказана «ціна» свободи, тобто кількість жертв цієї війни із боку миротворчих сил ООН .

      В’ЄТНАМСЬКА ВІЙНА (26 вересня 1959 — 30 квітня 1975 рр.) – війна між комуністичним Північним В’єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В’єтнамом (підтримуваним США, Австралією, Новою Зеландією, Південною Кореєю тощо). Війна почалася як неоголошена терористична та диверсійна «партизанська» війна у Південному В’єтнамі. Надалі до неї офіційно на державному рівні приєдналися Північний В’єтнам, з одного боку, та США з деякими країнами – з іншого. З розвитком подій В’єтнамська війна поширилася і на сусідні країни — Лаос та Камбоджу. Американська військова підтримка Південного В’єтнаму у 1964—1975 рр. являла собою найбільший збройний конфлікт в період після ІІ Світової війни, що таїв у собі світову загрозу. Ця війна не користувалася підтримкою американського народу, особливо молоді, що і відбилося у спорудженні Меморіалу ветеранів В’єтнаму (The Vietnam Veterans Memorial) у м. Вашингтон, округ Колумбія. Рішення звести цей пам’ятник було прийняте в квітні 1979 р., рівно через 4 роки після закінчення В’єтнамської війни. Цей меморіал ще під час проектування викликав протести. Чиновники навіть відмовлялися відводити землю під це будівництво. Минув час, і сьогодні, на думку Американської асоціації архітекторів, він входить до 10 найвизначніших меморіалів США. Меморіал складається з двох стін, занурених у землю, завдовжки 75 м кожна, зведених з чорного граніту. На момент відкриття меморіалу в 1983 р. на ньому було зафіксовано 58191 прізвище. Кожен з променів стіни складається з 72 пронумерованих панелей. Завдяки цій системі легко знайти потрібне ім’я загиблого солдата або офіцера. Імена вказані за хронологією загибелі військовослужбовців, починаючи з 1959 р. Список закінчувався 15 травня 1975 р., оскільки саме цього дня загинули 18 морських піхотинців, які стали останніми жертвами В’єтнамської війни. Біля стіни нині багато записок, національних прапорців, багато хто з відвідувачів молиться. На чорно-червоному плакаті, що лежить на плитах доріжки, написано «Ми вас не забудемо!». Останні прізвища були додані до стіни 4 травня 2010 р. під час урочистої церемонії. Ці шестеро померли вже після війни через військові поранення або травми. Нині на стіні вказано 58 272 прізвища, у тому числі восьми жінок. Приблизно 1200 з них зникли безвісті.

Меморіал ветеранів Корейської війни

4.1. Меморіал ветеранів Корейської війни

Меморіал ветеранів В’єтнаму

4.2.Меморіал ветеранів В’єтнаму

Рис.4. Пам’ятки Корейської та В’єтнамської війн
(джерело: Інтернет)

      На усіх військових меморіалах в Америці можна звернути увагу на те, з якою пошаною і теплотою ставляться американці (від маленьких діточок до їх дідусів і бабусь) до військових ветеранів. Америка пам’ятає своїх загиблих солдат та опікується їх близькими, наприклад, сім’ї загиблих у військових конфліктах повністю забезпечені, діти вчаться безкоштовно тощо. У США є одне унікальне місце, у якому зібрані поховання військових та їх родин усіх періодів військової історії країни, а також людей, які зробили значний внесок в історію США, – це Арлінгтонський національний цвинтар (The Arlington National Cemetery) у м. Арлінгтон (штат Віргінія). Необхідність такого меморіалу країна відчула в роки Громадянської війни. Розвиток бойової техніки призвів до небаченого кількістю жертв – понад 600 тисяч. Під час Війни за незалежність загиблих ховали на сільських цвинтарях, але для Громадянської війни з її масовими втратами вояків такий спосіб вже не підходив. У 1862 р. Конгрес США прийняв закон, що дозволяв уряду купівлю земель під поховання солдатів Півночі. 13 травня 1864 р. тут поховали першого солдата. Цей день вважається датою заснування Арлінгтонського цвинтаря. До сьогоднішнього дня тут з почестями поховано понад 400 тисяч осіб. Право на поховання на ньому мають американці, нагороджені медалями, учасники збройних конфліктів і члени їх сімей, військові у відставці, президенти, голови Верховного суду. Жалобні церемонії проходять щодня, крім вихідних, по 27-30 церемоній в день. Могили невідомих солдатів за будь-якої погоди охороняє почесний караул. Варта змінюється влітку кожні півгодини, ритуал красивий і складний: солдат марширує, завмирає рівно на 21 секунду, виконує різкий поворот. Двадцять одна секунда нерухомості символізує двадцять один артилерійський залп, вищу військову честь. Левова частка могил – однакові маленькі надгробні плити. Але розташовані вони так, що з будь-якої точки огляду вони утворюють ідеально правильні прямі лінії. На території цвинтара знаходиться також музей – Арлінгтон-Хауз, та Меморіальний амфітеатр, збудований з білого мармуру. У дні Пам`яті і Ветеранів в останньому відбуваються урочисті церемонії за участю президента США та інших державних осіб. Поруч з Меморіальним амфітеатром розташована могила загиблого в І Світовій війні невідомого солдата. Перед нею знаходяться ще три плити. Це могили невідомих бійців часів ІІ Світової, Корейської і В`єтнамської війн.

      До військово-історичних об’єктів США відноситься і будівля Міністерства оборони – Пентагон (The Pentagon) у м. Арлінгтон (штат Віргінія). Будівництво цієї будівлі, що одержала назву Пентагон (в перекладі з грецької – “п’ятикутник”) завершено 15 січня 1943 р. Величезна споруда повинна була вміщати понад 30 000 працівників, які працювали над тим, щоб Америка перемогла у ІІ Світовій війні. У Пентагоні більше 17 миль коридорів, і він досі залишається найбільшою офісною будівлею у світі і символом військової могутності США. Будівля Пентагону являє собою у плані рівнобічний п’ятикутник. Довжина кожної зі сторін однакова і дорівнює 281 м, а периметр будівлі досягає 1,5 км. Якщо скласти загальну довжину коридорів споруди, то вийде досить значна цифра — 28 км. Площа п’яти надземних поверхів Пентагону становить 604 тисяч кв. м. Зазначимо, що будівля не закінчується надземною частиною, висота якого дорівнює 23,5 м, – під землею розташувалися ще два поверхи. Незважаючи на те, що з часів побудови Пентагону пройшло більше півстоліття, він досі вважається найбільш ергономічною спорудою у світі: потрапити в будь-яку її точку по периметру можна всього за сім хвилин. Саму будівлю перетинають 10 коридорів, які об’єднують 5 п’ятикутників, що йдуть від центру. У Пентагоні приймаються найважливіші військові рішення США, також тут укладаються найдорожчі контракти військової промисловості США [12].

Арлінгтонський національний цвинтар

5.1. Арлінгтонський національний цвинтар

5.2.Будівля Міністерства оборони США «Пентагон»

5.2.Будівля Міністерства оборони США «Пентагон»

Рис.5. Арлінгтонський національний цвинтар та Пентагон (джерело: Інтернет)

      Регіональний розподіл ресурсної бази військового туризму США (ХХ-ХХІ ст.) показано в табл.2. Як видно, у США нараховується 14 об’єктів, пов’язаних з військовими подіями, де вони брали участь у ХХ-ХХІ ст., а саме – з ІІ Світовою війною – 7, І Світовою війною – 3, з Корейською війною – 1, В’єтнамською війною – 1, інших об’єктів – 2. За штатами їхній розподіл торкається 8 штатів (включаючи Федеральний округ Колумбія), при цьому найбільше об’єктів зосереджено як раз в останньому (3) та штаті Віргінія (3), в решті штатів – по одному об’єкту. Об’єкти, що знаходяться в Федеральному окрузі Колумбія відносяться до ІІ Світової (1), Корейської (1) та В’єтнамської (1) воєн, а ті, що у штаті Віргінія – до І Світової війни (1) та інших об’єктів ( їх 2 – це Міністерство оборони США «Пентагон» та Арлінгтонський цвинтар). По одному об’єкту, пов’язаному з І Світовою війною, мають штати Іллінойс та Міссурі (крім штату Віргінія), по одному об’єкту, пов’язаному з ІІ Світовою війною мають штати Луїзіана, Нью-Джерсі, Вашингтон, Каліфорнія, Массачусетс і Коннектікут.

      Американський досвід використання військово-історичних туристичних ресурсів має важливе значення в Україні у сучасних умовах. Новий туристичний напрям – військовий (або мілітарі-) туризм останнім часом у нашій країні набирає обертів. Цей вид туризму безпосередньо стосується військової тематики в минулому і сьогоденні. Як правило, основна мета будь-якого мілітарі-туриста – отримати максимум інформації про той чи інший період історії, відзначений військовими діями. До таких дій можуть бути віднесені середньовічні битви в околицях замків, таких як Бронецкий, Квасівський, Мукачівський, які пережили безліч видатних битв. Інші цікаві події – закарпатські повстання XVI – XVIII ст., серед яких повстанський рух опришків, військові походи Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, оборона та захоплення турками Кам’янця-Подільського, пам'ятники і поховання з часів I та ІІ Світових війн, меморіал під Крутами тощо. Цікаві військові програми у межах військового туризму проводяться під Києвом, Львовом та Ужгородом (Деснянський, Яворівський, Ужгородський полігони). Можливості військового туризму в Україні за – це стрільба і водіння танка, бойових машин піхоти. В Україні офіційно відкритий другий у світі (після США) Музей Ракетних військ стратегічного призначення, а пускову шахту глибиною 30 м у Миколаївській області щорічно відвідують 6-7 тисяч осіб. Військовий туризм – це можливість відчути себе повноцінним членом екіпажа і пройти армійські навчання. Військові тури по Україні дають можливість туристам постріляти з легендарних «Нагана», «ТТ», «Калашникова», карабіна СКС, бойової снайперської рушниці, і навіть кулемета НСВ. Льотні військово-туристичні програми в Україні вимагають серйозної фізичної і психологічної підготовки туристів. Політати на діючих військових винищувачах і штурмовиках СУ-27УБ, Міг-29УБ, Л- 39, вертольоті МІ-8 можна з аеродромів Міноборони України у Миргороді, Івано-Франківську, Умані. Військово-історичний туризм в Україні відомий історичними музеями і заповідниками, присвяченими окремим подіям історії, так як і у США. Наприклад, подорож на острів Хортиця, як вид військово-історичного туризму, дозволить туристам побачити давнє розташування та козацьке життя Запорозької Січі. Немало військово-історичних можливостей надають історичні музеї Києва, Одеси, Львова, Дніпра, Харкова тощо .

      Одним з найпопулярніших в Україні мілітарі-маршрутів є лінія Арпада в Закарпатті (рис. 6). Це військово-оборонна система німецької армії та її союзників (Угорщини) під час Другої Світової війни, укріплена потужними інженерними спорудами, створена вздовж старого державного кордону, який простягався через весь Карпатський хребет довжиною понад 300 км. з 30 вузлами ешелонованої оборони вглиб на 100-120 км. Оборонна система отримала назву на честь князя Арпада, який у 889 році 38 об'єднав угорські племена і заснував угорську державу. Будівництво цієї системи було розпочато в 1940-му і продовжувалось до 1943 р. Велика кількість інженерних споруд Хустського напрямку знаходиться на території Національного природного парку «Синевир» у Закарпатській області. Це є численні протитанкові піраміди і загородження, мінні поля, залізобетонні і дерев'яно-земляні споруди (бункери), доти, дзоти, бліндажі, склади тощо. Між селами Синевир і Синевирська Поляна й зараз знаходиться понад сто залізобетонних бункерів, які ще добре збереглися, протитанкові піраміди, залишки окопів тощо. В НПП «Синевир» створено туристичний маршрут, який так і названо «Лінія Арпада». Тут можна більш детально ознайомитись з історією цієї оборонної системи. А на одному з об'єктів колишньої оборонної системи «Лінія Арпада» – залізобетонному бункері – зусиллями НПП «Синевир» з хвойного бруса зведено ще два поверхи та оригінальний дах. В результаті цей казковий будиночок, який служить за мотель і називається «Бункер», тепло приймає туристів на відпочинок. У вересні 2013 р. у НПП «Синевир» відбулося відкриття військово-історичного музею «Лінія Арпада», який дає змогу розширити і зміцнити туристичні та культурні взаємозв'язки між Україною та Угорщиною]. Істотно, що саме на Закарпатті в с. Гукливий в 2009 р. відкрився перший в Україні, та й у всьому СНД, мілітарі-готель «ГрінГоф». Кожна з 9-ти кімнат готелю присвячена одній з 8 військових ліній, які свого часу проходили територією Закарпаття, серед яких і лінія Арпада. Вартість номера – від 250 грн зі сніданком і трансфером з вокзалу. У садибі працює ресторан закарпатської кухні. Цікаво, що військовий туризм – не новина для країн ЄС, де працює 14 асоціацій військового туризму. Те саме стосується і США, і Китаю, який купує застарілу військову техніку і влаштовує у ній музеї. Роботу туристичного мілітарі-напрямку координує Всесвітня асоціація військового туризму, штаб-квартира якої знаходиться в Парижі.

Лінія Арпада. Карта-схема

Рис. 6. Лінія Арпада. Карта-схема оборонних ліній угорської армії в 1944 р. (джерело: Інтернет)

 

      Висновки

      Проведений географічний аналіз ресурсної бази військового туризму США (ХХ-ХХІ ст.) дозволив виявити основні туристичні об’єкти, присвячені участі США у І та ІІ Світових, Корейській та В’єтнамській війнах, а також два інших об’єкта (Міністерство оборони США «Пентагон» та Арлінгтонський цвинтар). Серед них – три пам’ятки, пов’язані з подіями І Світової війни (Національний музей і меморіал І Світової війни у м.Канзас, штат Міссурі; Музей Першої дивізії у м.Вітон, штат Іллінойс та Могила невідомого солдата І Світової війни у м.Арлінгтон, штат Віргінія); сім пам’яток, пов’язаних з подіями ІІ Світової війни (Меморіал ІІ Світової війни у м.Вашингтон, Федеральний округ Колумбія; Національний музей ІІ Світової війни у м.Новий Орлеан, штат Луїзіана; Музей авіації Вайлдвуд у м.Кейп-Мей, штат Нью-Джерсі; Льотний музей у м. Сіетл, штат Вашингтон; Історичний парк «Манзанар» у м.Індепенденс, штат Каліфорнія; Музей «Бухта броненосців» у м.Фоллз Рівер, штат Массачусетс; Військово-морська база підводних човнів «Нью-Лондон» у м.Гротон, штат Коннектикут; а також пам’ятки, пов’язані з Корейською та В’єтнамською війнами (Меморіал ветеранів Корейської війни та Меморіал ветеранів В’єтнаму у м.Вашингтон, Федеральний округ Колумбія) та інші об’єкти (будівля Міністерства оборони США «Пентагон» та Арлінгтонський національний цвинтар у м.Арлінгтон, штат Віргінія). Регіональний аналіз ресурсної бази військового туризму США дозволив виявити особливості розподілу туристичних об’єктів, пов’язаних з військовими подіями, де брали участь США у ХХ-ХХІ ст., по штатах, зокрема, з восьми штатів, де знаходяться ці пам’ятки, найбільше об’єктів зосереджено у Федеральному окрузі Колумбія (три) та штаті Віргінія (три), у решті штатів по- одному об’єкту. Знання цих регіональних особливостей дає можливість оптимально організувати маршрути та розподіл туристопотоків при організації військового туризму. Американський досвід військового туризму можна вважати корисним в умовах України, зокрема це відноситься до відновлення і збереження його ресурсної бази, використання у військово-патріотичному вихованні молоді тощо.

      Рецензент – доктор географічних наук, професор О. О. Бейдик

 

      Література:

  1. Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. К. : Знання, 2011. 334 с.

  2. Смирнов І., Бурніс В. Військовий туризм та його ресурсна база (на прикладі США) // Матеріали ХХХV Всеукр.наук.-практ.інтернет-конф. «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми і перспективи розвитку»: Зб.наук.праць. Переяслав-Хмельницький, 2017. Вип. 35. С. 137-142.

  3. Смирнов І., Бурніс В. Ресурсна база військового туризму США (ХХ-ХХІ ст.) // Матеріали ХХVІІІ Міжн. наук.-практ. інтернет-конф. «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»: Зб.наук.пр. Переяслав-Хмельницький, 2017 . Вип.28. С.16-23.

  4. Смирнов І.Г., Бурніс В. Ресурсна база військового туризму у США // Туристичний бізнес: Світові тенденції та національні пріоритети. Матеріали VІІІ міжн.наук.-практ.конф. Х. : ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2017. С.198-200.

  5. The National WWI Museum and Memorial [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.theworldwar.org.

  6. First Division Museum at Cantigny [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.firstdivisionmuseum.org.

  7. National Park Service [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.nps.gov/index.htm.

  8. The National WWII Museum [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nationalww2museum.org/index.html.

  9. Fascinating US Military Attractions On US Route 6 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.huffingtonpost.com/malerie-yolencohen/army-navy-airforce-marine_b_1836737.html.

  10. Best Military Base Tours in the U.S. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.grandparents.com/food-and-leisure/travel/us-military-bases.

  11. Всесвітня історія: dtv-Atlas: Довідник: Пер. з 38-го (т. 1), 39-го (т. 2) нім. вид. / Худож.: Гаральд і Рут Букор, Вернер Вільдермут; Наук. ред. пер.: О.Ф. Іванов. К. : Знання-Прес, 2007. 664 с. : іл.

  12. Мілітарі-туризм: у чому феномен популярності? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://olympica.com.ua/410509-militari-turizm-u-chomu-fenomen-populyarnosti.html.

 

Надійшла до редакції 12 листопада 2018 р.

 
 

 
 
  +38 098-456-90-20
  +38 095-311-69-98
UkrNetMail logograd@ukr.net  
Gmail

inventlib@gmail.com

 

FBMessenger https://www.facebook.com/logograd FaceBook facebook.com/logograd  
Viber +38 098 456 90 20 linkedin.com/in/andrey-oreshchenko  
Telegram +38 098 456 90 20 Instagramm andrey_oreshchenko  
WhatsUp +38 098 456 90 20