En  Ru  Ua
 
 
 
 
 
 
Часопис картографії

 

 

 

 

 


Геодані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

УДК 528.8

Гребеник Л. А.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Визначення оптимального програмного продукту для моніторингу використання земель за цільовим призначенням

      Проаналізовано оптимальні можливості застосування матеріалів моніторингу для просторового аналізу даних використання земель за цільовим призначенням. В Україні моніторинг використання земель за цільовим призначенням відбувається повільно й хаотично. Це обґрунтовано обмеженістю фундаментальних досліджень в даній сфері та відсутністю єдиної концепції, загального порядку розроблення і використання програмних продуктів з моніторингу земель. У результаті така ситуація призводить до непрозорості, безконтрольності використання земель, безвідповідальності осіб перед законом, неефективності використання земель, що має відповідні негативні економічні та екологічні наслідки. Вирішити зазначені проблеми та забезпечити ефективне використання земель за цільовим призначенням можливо із застосуванням оптимального програмного продукту.

      Обґрунтовано способи застосування ГІС для передбачення та запобігання певним ситуаціям при використанні земель не за їх цільовим призначенням. Використання різних ГІС для співставлення та комбінування матеріалів є безумовним. Жодним іншим чином, на сьогодні, не можна оперативно і з високою точністю обробляти матеріали для аналізу моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Саме використання і створення ГІС є ключовим моментом при цьому моніторингу.

      Визначено аспекти які використовуються на практиці дослідження для оптимізації моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Геоінформаційні системи використовуються для моніторингу земель як узагальнені графічні і атрибутивні автоматизовані інформаційні системи із просторовою локалізацією даних. Тематична інформація в ГІС необмежена, що забезпечує можливість їх використання як універсальної інформаційної системи для моніторингу використання земель за цільовим призначенням.

      Ключові слова: ГІС, земельні ресурси, моніторинг.

 

      Вступ

      Земельні ресурси – одне з найцінніших багатств людства. Шкода, що сучасне використання земельних ресурсів в Україні не відповідає загальним вимогам використання земель за цільовим призначенням. Склад земель, зокрема якісний на сьогодні порушений практично на всіх освоєних територіях та особливо неосвоєних. Вітровій та водній ерозії в Україні піддається понад третина їх загальної площі, а деградованими є 60 % родючих чорноземів. Одним з ефективних засобів у сфері використання земель за цільовим призначенням є моніторинг. Використання сучасних ГІС суттєво спрощує контроль використання земель за цільовим призначенням.

 

      Аналіз останніх досліджень та публікацій, присвячених даній проблемі

      Важливе значення для моніторингу земель має кількість матеріалів з приводу використання ГІС для спостереження за використанням земель за цільовим призначенням. В Україні дана тематика є розвиненою, але представлена незначною кількістю досліджень. Дана тема розглядалась в декількох публікаціях вітчизняних авторів в окремих аспектах розроблення та впровадження технологій у використанні земель, зокрема такими авторами, як А.М. Берлянт, Н.В. Коновалова, Е.Г. Капралов, В.Я. Цвєтков, Н.Ф. Тимчук, А.В. Кошкарев, М.В. Панасюк, Н.Н. Личкіна та інші.

      Серед зарубіжних науковців розглядали та досліджували застосування ГІС для контролю та аналізу використаних земель: Д. Мартін, П. Тєйлор, М. Ваховіч та інші. Вченими було запропоновано різні варіанти тлумачення моніторингу як ефективного засобу використання земель за цільовим призначенням та його основні характеристики та принципи.

 

      Постановка завдання

      Моніторинг земель, на сучасному етапі для України, першочергове завдання. Від стану та використання земельних ресурсів країни залежить наповнюваність бюджету (с/г, лісового та водного простору), тому аналіз використання матеріалів ГІС-технологій є важливим аспектом для моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Моніторинг дозволяє якісно відобразити візуальну інформацію, що стає можливою за правильно обраним програмним продуктом, який слугує платформою для аналізу використання земель за цільовим призначенням. Ознайомлення з сервісом ArcGIS, MapInfo, Erdas, Geomedia, AutodeskMap, GlobalMapper, QGIS, GRASS, Digitals, Mercaator, дозволяє виділити переваги або ж недоліки певного програмного продукту.

 

      Виклад основного матеріалу

      На сьогодні, в сучасному світі моніторинг широко використовуються для розв’язання задач різного характеру, в тому числі і для контролю використання земель за цільовим призначенням.

      Основні характеристики програмно-апаратного комплексу для моніторингу земель за їх цільовим призначенням випливають із його структурної схеми (рис. 1).

Рис. 1. Схема програмно-апаратного комплексу для оцінки використання земель за їх цільовим призначенням

Рис. 1. Схема програмно-апаратного комплексу для оцінки використання земель за їх цільовим призначенням [2]

      Нажаль, вибір програмного продукту, який би задовольняв потреби більшості користувачів, завдання не із простих. Аналізуючи останні дослідження та публікацій, які присвячені даній проблемі визначено, що використання методів моніторингу різними програмними продуктами відрізняється, але інформація достатньо точна щодо використання земель. Для покращення результатів дослідження у даній статті проаналізовано програмні продукти і надано об’єктивну оцінку програмному продукту, який задовольняє потреби користувачів (табл.1). Найбільш популярні програмні продукти у порівнянні ArcGIS, MapInfo.

 

Таблиця 1. Порівняльна характеристика ГІС-пакетів

Програмні продукти

Переваги

Недоліки

ArcGis

Формати даних ArcGis підтримуються більшістю інших ГІС, що є зручним для моніторингу

Велика вартість у порівнянні з вітчизняними та зарубіж-ними ГІС-пакетами

MapInfo

Відносна простота в освоєнні продукту, робота з атрибутикою і базами даних

Недостатня математична підтримка просторових і атрибутивних даних, незручний інтерфейс гео-прив’язки растрових карт

QGIS

Велика популярність, якіс-на деталізація при моніто-рингу, зокрема земель. Безкоштовний продукт

Обмежені функціональні мож-ливості, відсутність якісного керівництва користувача

Digitals

Зручний інтерфейс, під-тримка імпорту/експорту з іншими ГІС-пакетами

Обмежений інструментарій роботи з базами даних, обмежені можливості ана-лізу даних

      Створення макету у програмно-апаратному комплексі MapInfо для моніторингу використання земель за цільовим призначенням є вдалим не лише на аналіз інформації, яку доцільно використати для моніторингу, а й на інші види задач різного спрямування. MapInfo є картографічною базою, де можна створювати та редагувати карти, для прогнозу даних, або ж переглядати карти для моніторингу [2].

      Завдяки мові програмування MapBasic надає можливості самостійно створювати карту, що досить зручно. В MapInfo можна працювати з даними в текстовому форматі, Excel, Access, та інших форматах, що надзвичайно зручно при моніторингу земель. Найважливіша особливість для даного програмного продукту є підтримка моделей представлення просторових даних, за допомогою яких є можливість робити висновки щодо отриманих результатів спостережень.

      В ArcGis для опрацювання результатів розвинений апарат роботи датум, можливість управління системами координат та географічними проекціями, наявність математичного апарату оброблення просторових і атрибутивних даних, а набір утиліт просто вражаючий для роботи з картою. Отже, ArcGIS є системою для створення та розповсюдження карт і географічної інформації та їх аналізу, зокрема для моніторингу використання земель за їх цільовим призначенням [2]. Сервіс надає безпечну, відкриту інфраструктуру для створення карт і оброблення даних, забезпечує доступ до карт, даних і додатків, і є абсолютно доцільним для моніторингу.

      У програмі QGIS є можливість повторного збереження існуючих векторних шарів із shape файлів в файли інших форматів, що є зручним при аналізі інформації. В Mapinfo ці файли відкриваються у вигляді простих ліній, полігонів і точок, без збереження властивостей і кольору об'єктів. Прив'язка до системи координат зберігається. Функція є зручною і може бути корисна для перенесення з однієї ГІС в іншу.

      В Mapinfo для цих цілей є інструмент «універсальний транслятор», який здійснює операції перекладу векторних файлів з одного формату в інший. Корисна функція для програми, які вище описані, вони здатні без конвертації відкривати файли інших ГІС з відсутньою можливістю редагування (зміщення, зміни розміру, кількості вузлів) векторного шару.

      ERDAS IMAGINE поєднує в потужному і зручному програмному забезпеченні можливості оброблення та аналізу різноманітної растрової і векторної геопросторової інформації, дозволяючи створювати такі продукти, які поліпшують перетворення знімків, карт, роликів польоту в «віртуальному світі», векторні карти, отримані в результаті оброблення зображень.

      Ще одним цікавим програмним продуктом є GeoМedia, який в свою чергу має ряд додаткових модулів, за допомогою яких можна аналізувати та моделювати поверхню, або окремо ділянку. Також є можливість управління земельними ділянками, надаючи при цьому перевагу візуальному способу оцінювання інформації, щодо використання за цільовим призначенням.

      ERDAS – цілий комплекс програмних продуктів для опрацювання даних дистанційного зондування Землі та роботи з просторовими даними [1]. Це растрова ГІС і вона включає ряд інструментів для роботи з картами. Можна створювати та управляти шарами, для прикладу: виділення земельної ділянки на карті, яка використовується не за цільовим призначенням.

      ГІС-технології дають принципово нові можливості для моніторингу використання земель за цільовим призначенням і в поєднанні з популярними програмними продуктами, іншими сучасними засобами аналізу інформації дають змогу вирішити будь- яку проблему та надскладне завдання.

 

      Висновки

      На сьогодні, як показав аналіз, в Україні відсутня єдина методика застосування ГІС для задач моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Значною проблемою в нашій країні є відсутність затверджених ГІС-стандартів. Застосування ГІС для задач моніторингу дозволяє обробляти та аналізувати великі масиви геопросторової й атрибутивної інформації, на цій основі потім приймати оптимальні управлінські рішення та рішення щодо раціонального використання земельних ресурсів.

      Найбільш оптимальним програмним продуктом серед розглянутих є ArcGis. Досить потужними MapInfo, Digitals, QGis, GeoMedia, Autodesk та інші, мають схожі можливості й інструментарій. Створення та впровадження подібних технологій дозволить ефективніше використовувати та контролювати використання земель за їх цільовим призначенням.

      Рецензент – доцент, кандидат географічних наук Т. В. Дудун

 

      Література:

  1. Світличний О. О., Плотницький С. В. Основи геоінформати-ки: навч. посіб. Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. 295 с.

  2. Самойленко В. М. Географічні інформаційні системи та технології: підручник. Київ: Ніка-Центр, 2010. 448 с.

  3. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3–4. Ст. 27.

      Надійшла до редакції 10 листопада 2017 р.

 
 

 
 
  +38 098-456-90-20
  +38 095-311-69-98
UkrNetMail logograd@ukr.net  
Gmail

inventlib@gmail.com

 

FBMessenger https://www.facebook.com/logograd FaceBook facebook.com/logograd  
Viber +38 098 456 90 20 linkedin.com/in/andrey-oreshchenko  
Telegram +38 098 456 90 20 Instagramm andrey_oreshchenko  
WhatsUp +38 098 456 90 20