En  Ru  Ua
 
 
 
 
 
 
Часопис картографії

 

 

 

 

 


Геодані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

УДК 551.583

Шевченко О. Г.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Прояв зміни клімату на території м. Києва та основні підходи до його адаптації

      Р В Р’ РІР‚в„ў статті представлено результати дослідження РїСЂРѕСЏРІСѓ глобальної Р·РјС–РЅРё клімату Р Р…Р В° території Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†Р В°. Показано, що Р Р† місті відбувається зростання середньої, максимальної та мінімальної температури повітря, суттєво збільшується кількість РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом РЎС“ літні місяці, зменшується кількість РґРЅС–РІ Р В Р’В· опадами та відбувається С—С… перерозподіл РјС–Р¶ сезонами. Описано РѕСЃРЅРѕРІРЅС– принципи СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё заходів адаптації міста Р Т‘Р С• кліматичної Р·РјС–РЅРё. Особлива увага приділена озелененню — РЎРЏР С” ефективному адаптаційному заходу.

      Р В Р’ РЎв„ўР В Р’»РЎР‹РЎвЂЎР С•Р Р†РЎвЂ“ слова: Р·РјС–РЅР° клімату, хвилі тепла, вразливість Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату, адаптація Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату.

 

Вступ

      Р В Р’ РІР‚™РЎР‚азливість СЂС–Р·РЅРёС… територій Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату може досить суттєво відрізнятися, адже, визначається цілою РЅРёР·РєРѕСЋ різноманітних чинників. Загально РІС–РґРѕРјРѕ, що урбанізовані території С” більш вразливими, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· іншими типами людських поселень. Поєднання негативних наслідків урбанізації та кліматичної Р·РјС–РЅРё, що спостерігається РЎС“ великих містах, створюють РїСЂСЏРјСѓ загрозу екологічній, економічній та соціальній стабільності РЎРЏР С” РЎС“ світі Р Р† цілому, так С– Р Р† окремих країнах [3]. Посилення РїСЂРѕСЏРІС–РІ Р·РјС–РЅРё клімату та аналіз С—С… негативних наслідків РЎС“ містах свідчать, що Р·РјС–РЅР° клімату спричинює виникнення РЎС“ містах унікальних проблем.

      Р В Р’ РІР‚в„ў Києві, що С” найбільшим містом України, також відбуваються кліматичні Р·РјС–РЅРё С– спостерігаються негативні наслідки Р·РјС–РЅРё клімату, проте Р Т‘Р С• цього часу для міста Р Р…Р Вµ проведена ґрунтовна оцінка вразливості С–Р· залученням Р Т‘Р С• цього СѓСЃС–С… необхідних фахівців та Р Р…Р Вµ вживаються необхідні адаптаційні заходи.

 

Формулювання цілей статті

      Р В Р’ РЎС™Р В Р’µРЎвЂљР С•РЎР‹ даної статті С” дослідити кліматичні Р·РјС–РЅРё, що відбулися Р Р† Рј. Києві Р Р† сучасний період та окреслити РѕСЃРЅРѕРІРЅС– принципи СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё заходів адаптації міста Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату.

 

Матеріали та методи досліджень

Для оцінки Р·РјС–РЅРё температурного режиму використані результати вимірювань температури повітря Р Р…Р В° метеостанції «Київ», зокрема середньодобова, максимальна та мінімальна температура повітря Р В Р’В·Р В Р’В° кожен день Р В Р’В·Р В Р’В° 1961—2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.; для аналізу Р·РјС–РЅ кількості та режиму опадів — щоденні дані РїСЂРѕ кількість опадів Р В Р’В·Р В Р’В° той же період. Для РѕР±СЂРѕР±РєРё РІРёС…С–РґРЅРёС… даних та досягнення поставлених РЎС“ статті цілей використовувалися класичні методи математичної статистики. Графічне представлення отриманих результатів здійснювалося Р В Р’В·Р В Р’В° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ програми Р’В«Microsoft ExcelР’В».

 

Аналіз останніх публікацій, присвячених даній тематиці

      Р В Р’ РЎвЂєР РЋР С“кільки тема РїСЂРѕСЏРІСѓ Р·РјС–РЅРё клімату та адаптації Р Т‘Р С• С—С— негативних наслідків Р Р…Р В° сьогоднішній день С” дуже актуальною, то РІРѕРЅР° привертає Р Т‘Р С• себе увагу багатьох українських дослідників. Р В РЎСљР В Р’В° жаль, значна кількість тих, хто намагається долучитися Р Т‘Р С• дослідження цієї важливої проблеми Р Р…Р Вµ С” кліматологами та Р Р…Р Вµ мають РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕС— базової освіти, тому останнім часом досить часто РЎС“ вітчизняній науковій літературі можна знайти статті, що містять Р Р…Р Вµ Р·РѕРІСЃС–Рј коректну інформацію РїСЂРѕ причини, РїСЂРѕСЏРІРё та наслідки Р·РјС–РЅРё клімату. Проте, С” Р в„– ґрунтовні детальні дослідження українських кліматологів присвячені даній проблемі. Наприклад, Р В РІР‚в„ў.Р С›. Р В Р’ РІР‚˜Р В°Р В»Р В°Р В±РЎС“С… [1] здійснила дослідження РїСЂРѕСЏРІС–РІ Р·РјС–РЅРё клімату Р Р…Р В° території України. Також результати оцінки Р·РјС–РЅРё значень РѕСЃРЅРѕРІРЅРёС… метеорологічних величин наведено Р Р† монографії «Клімат України» [6]. Динаміка Р·РјС–РЅРё температури повітря, усередненої Р В Р’В·Р В Р’В° п’ятиріччя Р В Р’В· 1926 Р С—Р С• 1995 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. для міста Києва представлена Р Р† роботі Р В Р’В Р РЋРЎС™.Р В Р’В Р РЋРЎСџ. Р В Р’ РІР‚њРЎР‚ебенюк та Р В Р’В Р РЋРЎв„ў.Р‘. Р В Р’ РІР‚˜Р В°РЎР‚абаш [4]. Аналіз Р·РјС–РЅРё РѕСЃРЅРѕРІРЅРёС… метеорологічних величин для Києва Р Р† сучасний період РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· кліматичною РЅРѕСЂРјРѕСЋ здійснено авторським колективом РїС–Рґ керівництвом Осадчого Р В Р’ РІР‚в„ў.Р†. [5]. Проте, дані дослідження містять інформацію РїСЂРѕ Р·РјС–РЅРё, що відбулися, Р Р† кращому випадку Р Т‘Р С• 2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚С™. [1, 5], РєСЂС–Рј того, Р Р† жодному Р В Р’В· РЅРёС… Р Р…Р Вµ наведена інформація РїСЂРѕ динаміку частоти РїСЂРѕСЏРІС–РІ хвиль тепла (Р В РўС’Р В РЎС›) Р Р† Києві та РїСЂРѕ Р·РјС–РЅРё біоклімату міста Р Р† сучасний період.

 

Виклад основного матеріалу

      Р В Р’ РІР‚ќР С•РЎРѓР В»РЎвЂ“дження свідчать, що протягом останніх десятиліть клімат території України помітно змінюється. Найкраще простежуються ці Р·РјС–РЅРё РЎС“ відхиленнях значень температури РІС–Рґ кліматичної РЅРѕСЂРјРё та Р·РјС–РЅС– значень різноманітних показників та частоти СЏРІРёС‰, що Р В Р’В· нею пов’язані (наприклад, зміщення кліматичних сезонів, зростання частоти тропічних ночей та випадків хвиль тепла, тощо). Закономірно, що кліматичні Р·РјС–РЅРё Р Р…Р Вµ могли оминути Р в„– Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚”Р Р† — Р Т‘Р Вµ Р В Р’В·Р В Р’В° останні 25 СЂРѕРєС–РІ (1990—2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.) приземна температура повітря зросла Р Р…Р В° 1,2°С, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· кліматичною РЅРѕСЂРјРѕСЋ, Р В Р’В° аномалії середньорічної температури Р Р† останні СЂРѕРєРё сягають 3°С С– більше (2014, 2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.) (СЂРёСЃ. 1). Хоча зростання температури повітря (РЎРЏР С” середньої, так С– мінімальної та максимальної) відбулося Р Р† СѓСЃС– місяці та сезони, проте варто відмітити, що Р№РѕРіРѕ інтенсивність суттєво відрізняється (табл. 1). Наприклад, середня температура повітря Р Р† Києві найбільше зросла Р Р† січні та липні (Р Р…Р В° 2,5 та 2,1°С), Р В Р’В° найменше — Р Р† РіСЂСѓРґРЅС– та жовтні (Р Р…Р В° 0,2 та 0,4°С, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ). Якщо аналізувати Р·РјС–РЅРё Р В Р’В·Р В Р’В° календарними сезонами, то зростання середньої та максимальної температури С” найсуттєвішим влітку С– становить 1,5°С, Р В Р’В° мінімальної — РІР·РёРјРєСѓ (також Р Р…Р В° 1,5°С).

 

Таблиця 1. Різниця значень середньої, максимальної та мінімальної приземної температури повітря РЎС“ Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†Р В° Р В Р’В·Р В Р’В° 1991–2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. Р С—Р С• відношенню Р Т‘Р С• 1961–1990 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.

Місяць, сезон, рік

Середня температура, °С

Максимальна температура, °С

Мінімальна температура, °С

Січень

2,5

1,9

2,8

Лютий

1,5

1,4

1,4

Березень

1,6

1,8

1,2

Квітень

1,1

1,0

0,8

Травень

0,6

0,6

0,2

Червень

0,9

0,7

0,6

Липень

2,1

2,1

1,6

Серпень

1,7

1,6

1,2

Вересень

2,0

0,4

0,4

Жовтень

0,4

0,3

0,1

Листопад

0,5

0,5

0,4

Грудень

0,2

0,1

0,3

Весна

1,1

1,1

0,7

Літо

1,5

1,5

1,1

РћСЃС–РЅСЊ

0,9

0,4

0,3

Р—РёРјР°

1,4

1,1

1,5

Р С–Рє

1,2

1,0

0,9

 

Аномалії середньої річної температури повітря у м. Києві

Рис. 1. Аномалії середньої річної температури повітря відносно кліматичної норми (1961–1990 рр.) у м. Києві

 

      Р В Р’ РЎСџР РЋР вЂљР В РЎвЂўР РЋРІР‚љРЎРЏР С–РѕРј кількох останніх десятиліть фіксуються Р·РјС–РЅРё Р Р…Р Вµ лише характеристик температури повітря. Результати досліджень свідчать, що відбувається також зростання температури підстильної поверхні. Наприклад, Горним Р В РІР‚в„ў. Р†. Р В Р’В· колегами [2] було здійснено дослідження температур поверхонь міста (Р В Р’В Р РЋРЎСџР В Р’В Р РЋРЎв„ў) Києва та області Р В Р’В·Р В Р’В° період Р В Р’В· 4 липня Р С—Р С• 5 серпня кожного СЂРѕРєСѓ Р В Р’В·Р В Р’В° 1983в€’2014, що показало суттєве зростання цього показника. Дослідження проводилося Р В Р’В· використанням даних космічних супутників NOAA (AVHRR) С– Aqua/Terra(MODIS) (регіональний рівень) та супутників серії Landsat (локальний рівень).

      Р В Р’ Р вЂЎР В РЎвЂќ С– слід було очікувати, зростання температури поверхонь Р Р† місті відбувається нерівномірно, адже, РІРѕРЅРѕ спричинено Р Р…Р Вµ лише глобальними змінами клімату, але Р в„– Р·РјС–РЅРѕСЋ підстильних поверхонь, що відбулися Р В Р’В·Р В Р’В° досліджуваний період. Найбільший РїСЂРёСЂС–СЃС‚ температур (3,1—3,7°С) спостерігається Р Р† центральних районах міста (Шевченківський, Солом’янський, Подільський та Печерський), найменший (РІС–Рґ 2,3 Р Т‘Р С• 2,5°С) — зафіксовано Р Р† Голосіївському та Деснянському районах, Р Т‘Р Вµ значні площі зайняті зеленими зонами, проте навіть Р Р…Р В° цих територіях фіксуються РІРёСЃРѕРєС– швидкості зростання температур поверхонь влітку — +0,015°С (табл. 2). Також було зафіксовано, що Р Р† Києві РїСЂРёСЂС–СЃС‚ денної температури Р В Р’В Р РЋРЎСџР В Р’В Р РЋРЎв„ў Р Р…Р В° 1,7°С більший, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· приростом температури поверхонь РљРёС—РІСЃСЊРєРѕС— області. Результати даного дослідження свідчать Р Р…Р Вµ лише РїСЂРѕ вплив глобальної Р·РјС–РЅРё клімату Р Р…Р В° температуру підстильної поверхні Києва та РљРёС—РІСЃСЊРєРѕС— області, але Р в„– РїСЂРѕ існування Р Р† місті Р Р† літні місяці поверхневого острову тепла.

 

Таблиця 2. Середні ранкові температури ПМ Києва за матеріалами зйомок супутниками серії Landsat [2]

Адміністративні одиниці

Температура ПМ 1985 р., °С

Температура ПМ 2014 р., °С

Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚”Р Р† (Р Р† межах міста)

27,3

30,3

Дарницький район

27,7

30,4

Деснянський район

27,5

29,8

Дніпровський район

28,8

31,5

Голосіївський район

27,4

29,9

Оболонський район

27,3

30,4

Печерський район

29,5

32,6

Подільський район

29,2

32,5

Святошинський район

27,1

30,0

Солом’янський район

30,8

34,3

Шевченківський район

30,3

34,1

РџСЂРёРјС–СЃСЊРєР° Р·РѕРЅР°

27,9

30,7

      Р В Р’ РўС’вилі тепла (Р В РўС’Р В РЎС›) — тривалі періоди аномально теплої РїРѕРіРѕРґРё — Р Р† літній період завжди супроводжуються негативними наслідками для здоров’я людей та економіки. Р В РІР‚в„ў окремих випадках тривала спека може призвести навіть Р Т‘Р С• значних людських жертв.

      Р В Р’ РЎСљР В Р’µР В·Р Р†Р В°Р В¶Р В°РЎР‹РЎвЂЎР С‘ Р Р…Р В° невелику кількість випадків Р В РўС’Р В РЎС› Р Р† Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†РЎвЂ“ Р В Р’В·Р В Р’В° період Р В Р’В· 1911 Р С—Р С• 2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ., це явище спостерігалося щодекади. Часова динаміка кількості випадків Р В РўС’Р В РЎС› Р В Р’В·Р В Р’В° останні сто СЂРѕРєС–РІ характеризується РґРІРѕРјР° максимумами — Р Р† 1931—1940 С– 2000—2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. Р В РІР‚в„ў ці періоди зафіксовано 6 С– 5 випадків хвиль тепла, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ. Тривалість хвиль тепла, що спостерігалися протягом досліджуваного періоду Р Р† Києві Р Р† більшості випадків С” незначною: 10 випадків (31 %) Р В РўС’Р В РЎС› мають тривалість лише 6 РґРЅС–РІ (така тривалість С” мінімальною Р·РіС–РґРЅРѕ визначення Р В РўС’Р В РЎС›, рекомендованого IPCC [13]); 9 випадків (28 %) Р В РўС’Р В РЎС› — понад 10 РґРЅС–РІ С– лише 2 випадки (6 %) — більше 15 РґРЅС–РІ. Хвилі тепла Р В Р’В· максимальною тривалістю були зафіксовані Р Р† 2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚С™. (тривалість 18 РґРЅС–РІ) та 1946 Р В Р Р‹Р В РІР‚С™. (16 РґРЅС–РІ).

      Р В Р’ РЎвЂ™Р В Р вЂ¦Р В Р’°Р В»РЎвЂ“Р В· тривалості та інтенсивності Р В РўС’Р В РЎС›, що спостерігалися Р Р† 1911—2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. дав Р·РјРѕРіСѓ встановити, що хвиля тепла липня—серпня 2010 Р В Р Р‹Р В РІР‚С™. була найпотужнішою для Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†Р В° Р В Р’В·Р В Р’В° столітній період. Р’РѕРЅР° розпочалася 31 липня С– тривала Р Т‘Р С• 17 серпня. Р В РІР‚в„ў цей період середньодобові температури перевищували РЅРѕСЂРјСѓ Р Р…Р В° 7—11Р’В°. Температура вночі становила 21—24°С, вдень 36—39°С. Максимальна температура була зафіксована 8 серпня С– становила 39,2°С.

      Р В Р’ РЎвЂ™Р РЋРІР‚љР С˜Р С•РЎРѓРЎвЂћР ВµРЎР‚РЅС– опади С” однією Р В Р’В· найважливіших характеристик клімату, Р В Р’В° С—С… утворення та випадання — це результат складних макроциркуляційних процесів, що визначають тепло- та вологообмін Р Р† атмосфері [6]. Р—Р° сучасний період Р Р† Києві середньорічна кількість атмосферних опадів РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· кліматичною РЅРѕСЂРјРѕСЋ майже Р Р…Р Вµ змінилася (зросла Р Р…Р В° 1,2 %), проте РІС–РґР±СѓРІСЃСЏ перерозподіл кількості опадів Р С—Р С• сезонах — РІР·РёРјРєСѓ кількість опадів зменшилась Р Р…Р В° 17,2 %, Р В Р’В° восени — навпаки зросла Р Р…Р В° 18,9 % (СЂРёСЃ. 2). Варто також відмітити, що отримані для Києва результати перерозподілу кількості опадів РІРїСЂРѕРґРѕРІР¶ СЂРѕРєСѓ дуже схожі Р Т‘Р С• результатів, отриманих Р В РІР‚в„ў.Р С›. Р В Р’ РІР‚˜Р В°Р В»Р В°Р В±РЎС“С… для всієї території України [1].

 

Перерозподіл опадів по сезонах за 1991–2015 рр.

Рис. 2. Перерозподіл опадів по сезонах за 1991–2015 рр. порівняно з кліматичною нормою

 

      Р В Р’ РІР‚в„ў.Р С›. Балабух [1] також відмічає, що останнім часом Р Р† Україні почастішали випадки, коли Р В Р’В·Р В Р’В° кілька РіРѕРґРёРЅ випадає половина або місячна РЅРѕСЂРјР° опадів. Це властиво С– для Києва (Р Р† СѓСЃС– сезони, РєСЂС–Рј Р·РёРјРё) — Р Р…Р В° фоні майже незмінної річної кількості опадів, кількість РґРЅС–РІ Р В Р’В· опадами Р В Р’В·Р В Р’В° період 1991—2015 СЂСЂ. знизилася Р Р† СѓСЃС– місяці (СЂРёСЃ. 3).

 

Середня кількість днів з опадами у м. Києві

Рис. 3. Середня кількість днів з опадами у м. Києві за періоди 1961–1990 та 1991–2015 рр.

 

      Р В Р’ РІР‚˜РЎвЂ“оклімат являє СЃРѕР±РѕСЋ сукупність характеристик клімату, СЏРєС– визначають Р№РѕРіРѕ комплексний вплив Р Р…Р В° організм людини Р Р…Р В° певній території. Р В РІР‚в„ў умовах глобальної Р·РјС–РЅРё клімату, що проявляється перш Р В Р’В·Р В Р’В° РІСЃРµ Р Р† зростанні температури повітря, Р Р† регіонах Р В Р’В· РїРѕРјС–СЂРЅРёРј кліматом Р Р† теплий період СЂРѕРєСѓ зростає кількість РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом. РљСЂС–Рј того, РЎС“ великих містах мікрокліматичні особливості призводять Р Т‘Р С• локального підвищення температури Р Р† С—С… центральній частині — виникнення явища острову тепла С– тому мешканці РјС–СЃС‚ зазнають ще сильнішого теплового стресу РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· мешканцями прилеглих сільських територій.

      Р В Р’ РЎвЂєР РЋРІР‚ РЎвЂ“РЅРєР° біоклімату Києва, здійснена Р В Р’В·Р В Р’В° даними метеорологічної станції РљРёС—РІ Р В Р’В·Р В Р’В° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ РѕРґРЅРѕРіРѕ Р В Р’В· найбільш об’єктивних та найпоширеніших сучасних біокліматичних індексів — фізіологічно-еквівалентної температури (ФЕТ), свідчить що середня повторюваність кількості РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом Р Р† літні місяці Р В Р’В·Р В Р’В° період 1991—2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. суттєво зросла (табл. 3). Найсуттєвіше зростання кількості РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом відбулося Р Р† липні — Р Р…Р В° 16,7 %, дещо нижче Р Р† серпні — Р Р…Р В° 15,8 % та найменше Р Р† червні — Р Р…Р В° 9,0 %.

 

Таблиця 3. Повторюваність РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом РЎС“ літні місяці Р Р† Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†РЎвЂ“ Р В Р’В·Р В Р’В° кліматичну РЅРѕСЂРјСѓ та Р В Р’В·Р В Р’В° сучасний період

Період/Місяць

Червень

Липень

Серпень

1961—1990 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.

55,1 %

64,9 %

57,6 %

1991—2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ.

64,1 %

81,6 %

73,4 %

Аномалія повторюваності днів з тепловим стресом

9,0 %

16,7 %

15,8 %

      Р В Р’ РЎвЂєР РЋРІР‚љР В¶Р Вµ, клімат міста Києва протягом останніх десятиліть змінюється. РЇРє РІС–РґРѕРјРѕ, РїСЂРѕСЏРІ Р·РјС–РЅРё клімату та поєднання негативних наслідків урбанізації призводить Р Т‘Р С• виникнення РЎС“ містах негативних наслідків, що можуть бути невластивими іншим типам людських поселень. Р В РЎСљР В Р’В° сьогоднішній день РЎС“ містах можуть спостерігатися кілька десятків СЂС–Р·РЅРёС… наслідків Р·РјС–РЅРё клімату. До найбільш поширених належать наступні: тепловий стрес; підтоплення; зменшення кількості та погіршення якості питної РІРѕРґРё; порушення нормального функціонування енергетичних систем міста; зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних РїСЂРѕСЏРІС–РІ; зменшення площ та порушення РІРёРґРѕРІРѕРіРѕ складу РјС–СЃСЊРєРёС… зелених Р·РѕРЅ; стихійні гідрометеорологічні явища [7].

      Р В Р’ РІР‚™РЎР‚азливість — це схильність системи Р Т‘Р С• несприятливого впливу Р·РјС–РЅРё клімату (IPCC, 2012). Р Р€ формуванні вразливості Р Т‘Р С• певного негативного наслідку важливу роль відіграють економічні, соціальні та інші чинники. Р С–Р·РЅС– СЂС–РІРЅС– вразливості призводять Р Т‘Р С• СЂС–Р·РЅРѕРіРѕ СЂРѕРґСѓ збитків та втрат Р В Р’В·Р В Р’В° аналогічних СѓРјРѕРІ впливу фізичних чинників. Також варто відмітити, що вразливість міста чи регіону Р Т‘Р С• певного негативного наслідку Р·РјС–РЅРё клімату може змінюватися Р В Р’В· часом. Це може відбуватися завдяки реалізації цільових превентивних програм, спрямованих Р Р…Р В° підвищення стійкості РјС–СЃСЊРєРѕС— урбоекосистеми або Р·РјС–РЅС– економічних, соціальних та інших СѓРјРѕРІ, що впливають Р Р…Р В° вразливість.

      Р В Р’ Р в‚¬ світовій практиці РІС–РґРѕРјС– РґРІР° типи реагування Р Р…Р В° кліматичні Р·РјС–РЅРё — обмеження С– адаптація. Оскільки поширеною теорією причин Р·РјС–РЅРё клімату С” теорія, РїРѕРІ'язана Р В Р’В· антропогенною діяльністю людини, то обмеження спрямовані Р Р…Р В° скорочення РІРёРєРёРґС–РІ Р Р† атмосферу парникових газів, що має сповільнити процес потепління. Адаптація передбачає СЂРѕР·СЂРѕР±РєСѓ С– впровадження заходів, СЏРєС– дозволяють пристосуватися Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅ.

      Р В Р’ РІР‚ќР В»РЎРЏ адаптації Р Т‘Р С• кожного Р В Р’В· негативних наслідків Р·РјС–РЅРё клімату можуть застосовуватися різноманітні заходи. Р’РѕРЅРё можуть бути розподілені Р Р…Р В° РіСЂСѓРїРё — організаційного характеру, будівельно-інженерні, інженерно-технічні, економічні та інші. Також адаптаційні заходи можуть досить суттєво відрізнятися Р В Р’В·Р В Р’В° вартістю, тривалістю реалізації та ефективністю.

      Р В Р’ РЎвЂєР РЋР С“РЅРѕРІРЅРёРјРё принципами СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё заходів адаптації міста Р Т‘Р С• кліматичної Р·РјС–РЅРё С” наступні:

  1. Адаптація до зміни клімату в місті потребує комплексного підходу та виконання заходів на різних рівнях.

  2. Для окремих негативних наслідків Р·РјС–РЅРё клімату, важливо розробити систему моніторингу/раннього оповіщення населення/управління СЂРёР·РёРєРѕРј. Наприклад, Р Р† Парижі після РїСЂРѕСЏРІСѓ дуже інтенсивних хвиль тепла 2003 та 2006 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. впроваджена система оповіщення РїСЂРѕ спекотну РїРѕРіРѕРґСѓ, що може зашкодити здоров’ю, функціонування СЏРєРѕС— знижує вразливість міста Р Т‘Р С• теплового стресу.

  3. Одним із важливих організаційних завдань при розробці заходів з адаптації міста є проведення потужної інформаційної кампанії.

  4. В умовах, коли проблема кліматичної зміни постає все гостріше будь-яке питання в місті (планування забудови нових районів, розвитку транспортної інфраструктури, тощо) має вирішуватися з урахуванням прогнозованих змін.

  5. Ефективним є використання технологій «подвійного девіденду» — це технології боротьби з кліматичними змінами, які поряд з екологічними, дають змогу досягти певних економічних цілей. Наприклад, технології «подвійного дивіденду» лягли в основу антикризового плану США, прийнятого Б. Обамою в лютому 2009 р. Перший блок заходів в його рамках називається «Створення робочих місць з використанням чистої, ефективної американської енергетики», що ставив за мету досягти конкретних соціально-економічних цілей та вирішити проблеми навколишнього середовища.

  6. При формуванні загальноміського плану адаптації міста до зміни клімату, слід звернути увагу, що є заходи, які допомагають послабити відразу кілька негативних наслідків кліматичної зміни. До таких, наприклад, належить озеленення міста.

      Р В Р’ РІР‚”аходи Р В Р’В· адаптації, що пов’язані Р В Р’В· зеленими зонами, С” дуже ефективними для пом’якшення деяких наслідків Р·РјС–РЅРё клімату.Зелені Р·РѕРЅРё відрізняються РІС–Рґ РјС–СЃСЊРєРёС… штучних матеріалів вологістю, аеродинамічними та термічними властивостями, тому РјС–СЃСЊРєРµ озеленення може впливати Р Р…Р В° формування температури приземного повітря завдяки низці процесів. Ключовим процесом С” евапотранспірація, що відображає втрати РІРѕРґРё рослинами РЎС“ вигляді випаровування Р Р† атмосферу. РџС–Рґ час евапотранспірації поглинається сонячна енергія С– зростає латентне тепло, таким чином відбувається зниження температури листя та повітря, що С—С… оточує. Р В РЎСљР В Р’В° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ зелених Р·РѕРЅ, водонепроникні РјС–СЃСЊРєС– матеріали (асфальт, бетон та С–РЅ.) Р Р…Р Вµ утримують РІРѕРґСѓ (РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ, біля С—С… поверхонь Р Р…Р Вµ відбувається поглинання сонячної енергії Р Р…Р В° евапотранспірацію) С– мають здатність швидко вбирати сонячну радіацію та РґРѕРІРіРѕ утримувати тепло.

      Р В Р’ РЎСљР В Р’В° сьогоднішній день РјС–СЃСЊРєРµ озеленення — РЎРЏР С” засіб адаптації міста Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату та РЎРЏР С” СЃРїРѕСЃС–Р± покращення мікроклімату урбанізованого середовища може набувати СЂС–Р·РЅРёС… форм — створення парків, посадка дерев РІР·РґРѕРІР¶ вулиць та РґРѕСЂС–Рі, засадження територій прилеглих Р Т‘Р С• Р±СѓРґРёРЅРєС–РІ газонною травою, вертикальне озеленення стін, облаштування зелених дахів Р Р…Р В° будівлях, тощо.

      Р В Р’ РЎвЂ™Р В Р вЂ¦Р В Р’°Р В»РЎвЂ“Р В· результатів досліджень, проведених Р Р† 26 парках СЂС–Р·РЅРёС… РјС–СЃС‚ (Р В Р’В· СЂС–Р·РЅРёРј кліматом) показав, що Р Р† середньому протягом Р Т‘Р Р…РЎРЏ (6.00 — 20.00 РіРѕРґРёРЅ) температура повітря Р Р† парках С” нижчою Р Р…Р В° 0,94°С, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· температурою Р Р† місті [8], Р В Р’В° Р Р† нічні РіРѕРґРёРЅРё (Р В Р’В· 22.00 Р Т‘Р С• 6.00 Р В Р’ РЎвЂ“РѕРґ) зниження температури повітря Р Р† С—С… межах Р Р† середньому становило 1,15°С, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· РјС–СЃСЊРєРёРјРё забудованими районами. РљСЂС–Рј того, було встановлено, що парки також можуть впливати Р Р…Р В° температуру повітря безпосередньо прилеглих Р Т‘Р С• РЅРёС… територій. Дослідження також підтверджують, що більші парки здійснюють кращий охолоджуючий ефект. Р В РІР‚в„ў роботі [9] площа парку 3 Р В Р’ РЎвЂ“Р В Р’В° наводиться РЎРЏР С” гранична, Р В Р’В·Р В Р’В° СЏРєРѕС— Р Р† парках Р Р† денні РіРѕРґРёРЅРё завжди фіксуватимуться нижчі температури.

      Р В Р’ РІР‚в„ў той час РЎРЏР С” РЎС“ денні РіРѕРґРёРЅРё деревна рослинність позитивно впливає Р Р…Р В° мікроклімат міста, РЎС“ вечірні та нічні РіРѕРґРёРЅРё, коли сонячна радіація вже Р Р…Р Вµ надходить Р Т‘Р С• земної поверхні, Р В Р’В° тепловий режим визначається інтенсивністю ефективного випромінювання підстильної поверхні, РєСЂРѕРЅРё дерев можуть перешкоджати швидкому випромінюванню тепла С– таким чином сприяти Р№РѕРіРѕ збереженню Р Р† нижньому шарі атмосфери. Р В РІР‚в„ў таких випадках Р Р† приземному шарі атмосфери Р Р† парках або біля дерев можуть фіксуватися вищі температури повітря, РЅС–Р¶ над відкритими ділянками, вкритими лише трав’яним РїРѕРєСЂРёРІРѕРј.

      Lwasa S. та С–РЅ. [11] зазначають, що дерева РІР·РґРѕРІР¶ РґРѕСЂС–Рі знижують максимальні та мінімальні температури Р Т‘Р С• 5°С, Р В Р’В° С—С… видалення призводить Р Т‘Р С• зростання температури поверхні ґрунту приблизно Р Р…Р В° 4°С С– зниження РІС–РґРЅРѕСЃРЅРѕС— вологості повітря Р Р…Р В° висоті 2 Р В Р’ РЎВ˜ приблизно Р Р…Р В° 12 %.

      Р В Р’ РІР‚ќР С•Р В±РЎР‚Р Вµ РІС–РґРѕРјРѕ, що здатність дерев знижувати температуру повітря Р Р† приземному шарі залежить РІС–Рґ таких С—С… характеристик, РЎРЏР С” СЂРѕР·РјС–СЂРё дерева та характеристики РєСЂРѕРЅРё, що визначатимуть проникнення сонячної радіації РєСЂС–Р·СЊ неї, Р В Р’В° вплив вуличних дерев Р Р…Р В° формування мікроклімату міста також визначається орієнтацією вулиці та деякими іншими С—С— характеристиками.

      Muller N., Kuttler W. та Barlag A.-B.[12] встановили що території Р В Р’В· рослинністю краще знижують значення біокліматичного індексу фізіологічно еквівалентної температури РЎС“ містах, РЅС–Р¶ РІРѕРґРЅС– об’єкти, що відбувається завдяки поєднанню зростання евапотранспірації та затінення. Отже, обираючи РјС–Р¶ «зеленими» та «блакитними» зонами Р Р† місті для підвищення комфортності середовища, слід обирати перші. Також автори відзначають, що максимальне зниження ФЕТ досягається Р Р…Р Вµ просто Р Р† межах зелених Р·РѕРЅ, Р В Р’В° Р В Р’В·Р В Р’В° СѓРјРѕРІРё належного С—С… забезпечення РІРѕРґРѕСЋ.

      Р В Р’ РЎв„ўР РЋР вЂљР РЋРІР‚“Рј того, що зелені насадження допомагають знизити РјС–СЃСЊРєРёР№ острів тепла та, завдяки поглинанню РІРѕРґРё, зменшити стік Р В Р’В· РјС–СЃСЊРєРёС… поверхонь, Р В Р’В° РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ, ймовірність підтоплення окремих територій міста, РІРѕРЅРё також посилюють процес зв’язування вуглецю С– сприяють пом’якшенню Р·РјС–РЅРё клімату. РўРѕРјСѓ РјС–СЃСЊРєС– зелені Р·РѕРЅРё можуть виступати Р Р† якості «м’якої техніки» стратегії адаптації Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату [10], що ідеально підходить для країн Р В Р’В· РЅРёР·СЊРєРёРј рівнем РґРѕС…РѕРґС–РІ.

 

Р’РёСЃРЅРѕРІРєРё

      Р В Р’ РЎвЂєР РЋРІР‚љР В¶Р Вµ, Р В Р’В·Р В Р’В° 1991—2015 Р В Р Р‹Р В РІР‚љР РЋР вЂљ. середня, температура повітря Р Р† Рј. Р В Р’ РЎв„ўР В РЎвЂ˜Р РЋРІР‚ќР Р†РЎвЂ“ зросла Р Р…Р В° 1,2°С, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· кліматичною РЅРѕСЂРјРѕСЋ, Р В Р’В° максимальна та мінімальна — Р Р…Р В° 1,0 та 0,9°С, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ. Р С–СЃС‚ температури, хоча Р в„– спостерігається Р Р† СѓСЃС– місяці та сезони, проте С” нерівномірним протягом СЂРѕРєСѓ — середня та максимальна температури найбільше підвищилися влітку, мінімальна — Р Р† Р·РёРјРѕРІРёР№ сезон. Середньорічна кількість опадів лишилася практично без Р·РјС–РЅ, проте РІС–РґР±СѓРІСЃСЏ перерозподіл кількості опадів Р С—Р С• сезонах, Р В Р’В° також Р Р† СѓСЃС– сезони зменшилася кількість РґРЅС–РІ Р В Р’В· опадами. Біоклімат міста став менш комфортним —повторюваність РґРЅС–РІ Р В Р’В· тепловим стресом Р Р† літні місяці сучасного періоду, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р В Р’В· кліматичною РЅРѕСЂРјРѕСЋ, зрослана 9,0 % РЎС“ червні, 16,7 % — Р Р† липні та 15,8 % — Р Р† серпні. Встановлені Р·РјС–РЅРё свідчать РїСЂРѕ необхідність СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё та впровадження заходів адаптації Києва Р Т‘Р С• наслідків Р·РјС–РЅРё клімату. РџСЂРё цьому, варто звернути увагу Р Р…Р В° заходи, що ґрунтуються Р Р…Р В° технології «подвійного девіденду» — СЏРєС– РїРѕСЂСЏРґ Р В Р’В· екологічними, дають Р·РјРѕРіСѓ досягти певних економічних цілей, Р В Р’В° також Р Р…Р В° СЂС–Р·РЅС– РІРёРґРё озеленення — РЎРЏР С” засіб адаптації, адже, РјС–СЃСЊРєС– зелені Р·РѕРЅРё можуть виступати Р Р† якості «м’якої техніки» стратегії адаптації Р Т‘Р С• Р·РјС–РЅРё клімату, що ідеально підходить для країн Р В Р’В· РЅРёР·СЊРєРёРј рівнем РґРѕС…РѕРґС–РІ.

      Р В Р’ Р’ Р ВµРЎвЂ Р ВµР Р…зент — доктор географічних наук, професор Р В Р Р‹. Р†. Сніжко

 

Література:

  1. Балабух В. О. Зміна інтенсивності конвекції в Україні: причини та наслідки [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://meteo.gov.ua/files/content/docs/Vinnitsa/UkrGMI.pdf. — назва з екрану.

  2. РџСЂРѕРіРЅРѕР· тепловой реакции РіРѕСЂРѕРґСЃРєРѕР№ среды Санкт-Петербурга Р С‘ Киева Р Р…Р В° изменение климата (Р С—Р С• матеріалам съемок спутниками EOS Р С‘ Landsat) [Текст] / [Горный Р В РІР‚в„ў. И., Лялько Р В РІР‚в„ў. И., Крицук Р В Р Р‹. Р“. Р С‘ Р Т‘РЎР‚.] // Современные проблемы дистанционного зондирования Земли РёР· РєРѕСЃРјРѕСЃР°. — 2016. — Р В РЎС›. 13. — в„– 2. — Р В Р Р‹. 176—191.

  3. Города и изменение климата: направления стратегии. Глобальный доклад о населенных пунктах 2011 года // Программа ООН по населенным пунктам [Електронний ресурс]. − Режим доступу: www.unhabitat.org/pmss/getElectronicVersion.aspx?nr=3101&alt=1 — назва з екрану.

  4. Гребенюк Р В Р’В Р РЋРЎС™.Р В Р’В Р РЋРЎСџ. РџСЂРѕ Р·РјС–РЅРё температури повітря Р Р† містах України РЎС“ процесі урбанізації [Текст] / Р В Р’В Р РЋРЎС™. Р В Р’В Р РЋРЎСџ. Гребенюк, Р В Р’В Р РЋРЎв„ў. Р‘. Барабаш // Наук. праці УкрНДГМІ. — 2004. — Р’РёРї. 253. — Р В Р Р‹. 148 — 154.

  5. Клімат Києва [Текст] / [Р В Р’В·Р В Р’В° ред. Осадчого Р В Р’ РІР‚в„ў. Р†. , Косовця Р С›. Р С›., Бабіченко Р В Р’ РІР‚в„ў.Р В Р’В Р РЋРЎв„ў.]. — Р В РЎв„ў.: РќС–РєР°-Центр, 2010. — 320 Р РЋР С“.

  6. Клімат України [Текст] / Р В Р’В·Р В Р’В° ред. Р В Р’ РІР‚єРЎвЂ“РїС–РЅСЃСЊРєРѕРіРѕ Р В РІР‚в„ў.Р В Р’В Р РЋРЎв„ў., Дячука Р В РІР‚в„ў.Р В Р’В Р РЋРІР‚в„ў., Бабіченко Р В РІР‚в„ў.Р В Р’В Р РЋРЎв„ў. — Р В РЎв„ў.: Видавництво Раєвського, 2003. — 343 Р РЋР С“.

  7. Шевченко О.Г., Власюк О.Я., Ставчук І.І., Ваколюк М.В., Ілляш О.Е. Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна [Текст] // Монографія. — Київ: Myflaer, 2014. — 62 с.

  8. Bowler D.E., Buyung-Ali L., Knight T.M., Pullin A.S Urban greening to cool towns and cities: A systematic review of the empirical evidence // Landscape and Urban Planning. — 97. — 2010. — 147—155

  9. Chang, C.R., Li, M.H., Chang, S.D., 2007. A preliminary study on the local cool-island intensity of Taipei city parks. Landscape Urban Plann. 80, 386—395.

  10. Kitha J., Lyth A. Urban wildscapes and greens paces in Mombasa and their potential contribution to climate change adaptation and mitigation // Environment and Urbanization. – Vol. 23 (1). – 2011. – P. 251–265.

  11. Lwasa S., Mugagga F., Wahab B., Simon D., Connors J., Griffith C. Urban and peri-urban agriculture and forestry: Transcending poverty alleviation to climate change mitigation and adaptation // Urban Climate. — Vol. 7. — 2014. — P. 92—106.

  12. Muller N., Kuttler W., Barlag A.-B. Counteracting urban climate change: adaptation measures and their effect on thermal comfort // Theoretical and applied climatology. Vol. 155. — 2013. — P. 136—147.

  13. Shevchenko O., Lee H., Snizhko S., Mayer H. Long-term analysis of heat waves in Ukraine // International Journal of Climatology. — 2014. — Vol. 34 (5). — P. 1642—1650.

Надійшла до редакції 11 травня 2017 р.

 

 
 
Phone numbers   +38 098-456-90-20
  +38 095-311-69-98
UkrNetMail logograd@ukr.net  
Gmail

inventlib@gmail.com

 

FBMessenger https://www.facebook.com/logograd FaceBook facebook.com/logograd  
Viber +38 098 456 90 20 LinkedIn linkedin.com/in/andrey-oreshchenko  
Telegram +38 098 456 90 20 Instagramm andrey_oreshchenko  
WhatsUp +38 098 456 90 20